Редакція Circus Life побувала на практичних заняттях в Академії естрадного та циркового мистецтв під керівництвом старшої викладачки кафедри Циркових жанрів Інесси Львової. Ми відверто поговорили про її кар’єру та помилки, про те, як зараз побудована циркова освіта, і що варто робити кожному молодому артисту, аби перспективи більшали, а ризики меншали.
Розкажіть про своє рішення пов’язати життя із цирком. З чого починалася Інесса Львова як артистка?
Це смішна історія. Ніхто з моєї родини навіть побіжно не має стосунку до мистецтва – всі фізики, інженери, математики. Тобто серйозні люди. А я те каченя, що вибилося з родини [сміється].
Я мала водити молодшу сестру на секцію малювання. Це була дивна секція, там малювали три години. І цей час в свої 14 я мала сидіти під дверима. Але ви ж бачите мій характер, це не про мене. Я почала досліджувати Київський палац дітей та юнацтва – була всюди, і в туристах, і в кулінарії, і в театральному кружку, і в драматичному, і в танцювальному.
Розкажіть про своє рішення пов’язати життя із цирком. З чого починалася Інесса Львова як артистка?
Це смішна історія. Ніхто з моєї родини навіть побіжно не має стосунку до мистецтва – всі фізики, інженери, математики. Тобто серйозні люди. А я те каченя, що вибилося з родини [сміється].
Я мала водити молодшу сестру на секцію малювання. Це була дивна секція, там малювали три години. І цей час в свої 14 я мала сидіти під дверима. Але ви ж бачите мій характер, це не про мене. Я почала досліджувати Київський палац дітей та юнацтва – була всюди, і в туристах, і в кулінарії, і в театральному кружку, і в драматичному, і в танцювальному.
В сусідніх дверях з малюванням якраз була циркова студія. Коли я зайшла туди, в мене був такий захват. Тренер дозволив приходити, але не відразу зрозумів, скільки мені років. Він гадав, що мені 10, я завжди була маленькою і худою.
За пів року я вже мала перші результати і тренер порадив мені через 3 – 4 роки спробувати вступати до Київського державного училища естрадно-циркового мистецтва. Але тут виявилось, що мені вже 14 і цього літа я можу вступати. Тренер сказав, що цьогоріч в мене дуже низькі шанси, мовляв, спробуєш, не вступиш, потренуєшся ще пару років – і спробуєш знову вступати після 10 класу.
Але сталося так, що я вступила. Для батьків це стало справжнім шоком. Коли я сказала, що вступила в циркове училище, мама страшно перелякалась. Це були 90-ті – купа нових релігійних течій, секти, і вона спершу подумала, що це якось пов’язано з церквою. Я їй пояснила, і мама вже була щаслива, що це не церковне, а циркове училище [сміється].
Але, коли родина зрозуміла, що це цирк, всі зібралися разом, і що вони мені тільки не казали… Ти така, ти сяка, ти за клоуна вийдеш заміж, ти будеш між собаками і котами жити все життя. Але не можу сказати, що вони не підтримали мене, я все ж закінчила училище.
Батьки дуже довго не приймали мою професію. Лише коли я почала працювати, їздити на гастролі, коли ми з чоловіком почали допомагати фінансово, тоді вони вже зрозуміли, що все не просто так.
Напевно, це сталося і після того, як вони побачили вас в роботі? Коли батьки побачили ваш номер у повітрі разом з чоловіком, вони пишалися вами?
Знаєте, що вони мені казали? Сказали: “Що ж ти його бідного по зубах?”. Чоловік мене в зубах тримав під час номеру.
Батьки завжди його жаліли. Те, що я ноги собі відриваю, руки вириваю, лікті викручую – це було нормально. А він же, бідненький, мене зубами тримає, йому ж як боляче [сміється].
Я пояснювала, що теж зубами тримаюся, а мені не боляче? На що батьки відповідали, мовляв, ти себе тримаєш, а він тримає обох. Але сьогодні ставлення до моєї професії у них дуже змінилося.
Зазвичай ви говорите, що приходити в спорт, гімнастику дітям потрібно років з 5 – 6. Але ви прийшли в циркову студію в 14, на вашому прикладі бачимо, що в 14 починати не пізно чи це виняток?
В 14 я потрапила в цирк. Але ж ви не запитали, що було в моїх 5 років. А в мене був професійний спорт – спортивна гімнастика, мене відібрали в школу Олімпійського резерву прямо в дитячому садочку. Займалася я там роки 2 – 3. Ще через два роки я пішла на фігурне катання, теж роки на 2 – 3. Були ще танці, ритміка, я постійно займалася фізично.
Після училища ви вирішили працювати чи продовжили навчання в Академії естрадного та циркового мистецтв? І як ви прийшли у викладання?
Повернемося в той час, коли сім’я сміялася з мене. Передаю їм великий привіт [сміється]. Вони взяли обіцянку, що я закінчу це “дивне” училище, а потім закінчу “щось нормальне” за вибором батьків. Обрали Київський національний торговельно-економічний університет. Тільки я сказала, що вчитимуся заочно, бо вже була артисткою штату в компанії “Укрдержцирк”.
Про навчання в Академії естрадного та циркового мистецтва читайте в нашому інтерв’ю з проректоркою Ганною Овчаренко тут.
Більше того, я випустилася з училища зі своїм власним номером. Я була артисткою жанру антипод – жонглювання ногами. Пропрацювала три роки артисткою компанії “Укрдержцирк”, і потім познайомилася з чоловіком. В цирку, але за лаштунками.
У мене була мрія працювати у повітряному жанрі, а він якраз шукав партнерку. Так ми познайомилися, спробували. І на цілих 20 років спроба затягнулася. Я продовжувала працювати сольний номер і повітряний жанр, але це виявилося фізично дуже складно.
З одних гастролей я приїхала 45 кілограмів ваги. Мене мама спитала, чи все нормально з родиною. А я просто працювала, як віл. Тому ми вирішили зупинити мій сольний номер, та й економічно це не вигідно було. Нам за повітряний номер пропонували ціну набагато кращу, а цей номер брали як додатковий.
І, коли я вже вийшла як артистка на пенсію, в 42 роки, закінчила магістратуру Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв з кваліфікацією “Режисер; Викладач закладу вищої освіти”. Це було в 2021 році і пішла викладати одразу.
Вік циркового артиста дуже короткий – 20 років, це за законом. До речі, зараз його хочуть дещо подовшити.
Що варто знати дітям, якщо вони займаються спортом, але ще вагаються: обрати їм циркову академію чи ні? Що ви їм порадите?
Вони не вагаються, повірте мені. Я спілкуюся з багатьма спортивними школами. Наприклад, вони випускають 50 гімнастів. І вже зрозуміло на етапі захисту кандидата в майстри спорту, що 5 – 8 дітей має шанс захиститись і далі займатися.
Серед решти чітко виділяється три категорії дітей.
Перша – пропахала в спортивній школі, але це не завадить сидіти за бухгалтерським столом. Друга категорія – розуміє, що навички, які в них є, можна використовувати в інших галузях. Це хореографічне училище, Академія естрадного та циркового мистецтва, Університет культури, Університет імені Грінченка. І зазвичай є відсоток людей, які підуть туди, куди скаже мама.
Щодо вступу в Академію, я вам наведу приклад. Дівчинка чудово стріляє з лука – прекрасна навичка, її можна використати в номерах, але, якщо вона зовсім не спортивна, то навряд ми запропонуємо вчитися тут.
Тобто вибір складається з багатьох чинників. По-перше, який людина має вигляд. По-друге, які природні дані має – є діти сильні, є діти гнучкі, є діти із суттєвим почуттям балансу, є діти із суперкоординацією. Ми розглядаємо усі можливі навички.
Ви частіше у відповідях згадуєте про дівчат, та і на тренуванні ми бачимо суттєве переважання в кількості. Яке зараз в Академії співвідношення хлопчиків і дівчаток?
Зараз дуже сумно. Ви бачите, тут дівчатка, дівчатка і один хлопчик.
По-перше, зараз це пов’язано з війною, тому що батьки разом з хлопчиками, яким от-от виповниться 18, виїхали за кордон. Та й загалом останніми роками чомусь тенденція від’ємна.
Я згадала свою циркову студію – в нас три групи дівчаток було і одна група хлопчиків. Були роки, коли в нашій групі був один Саша і 8 дівчаток. Але наступного року було 18 хлопців і 4 дівчинки. Тобто, це не система, що хлопчиків мало.
Якщо говорити про початок виступів на шоу. Там артистів оцінює імпресаріо, він може запропонувати роботу, контракт. Але артист своєю чергою теж повинен мати критерії оцінки роботодавця. Назвіть топ три фактори, коли артисту краще відмовитись від контракту.
Абсолютно точно артист повинен мати критерії оцінки роботодавця і контракту. Від цього залежить зарплата, ваше просування, чи не підете ви одразу на пенсію після контракту тощо. До речі, в Академії я про все це розповідаю дітям на парах зі “Специфіки продюсерства циркового шоу бізнесу”.
Отже, топ-3 речі, коли потрібно казати “ні”. Перша – це невиправдано низька зарплатня. Розмір зарплатні завжди залежить від кількості відпрацьованих вистав. І якщо, наприклад, ви отримуєте скромні гроші, але працюватимете, як зазвичай в українських цирках, 8 вистав за місяць, то на це можна погодитись. Бо ви маєте 5 днів на тиждень для саморозвитку.
Але, якщо ви отримаєте, наприклад, пропозицію від Cirque du Soleil, який працює 365 днів на рік, 2 вистави в день, без відпусток і вихідних, то розумійте, що ви через рік підете на лікарняний.
Другий маркер – неграмотно складений контракт. Там, де обов’язки артистів прописані, а обов’язки роботодавців не прописані. Артисти можуть консультуватися з юристами, а наші студенти зазвичай приходять до мене, можуть надсилати контракти мені в месенджери, і я допомагаю розібратися.
Я вчу цих практичних навичок на парах, я із студентами з самого початку. Пояснюю, як плавати в цьому морі, яка акула є страшною, а яка – ні.
Часто бачу, як на підготовчмх репетиціах діти стоять і тільки очима кліпають. Не знають, що робити, до кого підійти, кому пояснити, як світло поставити, як пояснити асистенту що і коли робити. Спілкування і налагодження ділових стосунків – це базове, з цього буде складатися ваш артистичний імідж.
Третє, коли треба казати “ні” – нелюдські умови роботи. Я свою кар’єру починала зі страшного контракту. Ми з чоловіком шукали закордонний контракт з хорошою зарплатнею. Погодилися на контракт в анімаційний парк розваг на Тайвані.
Зарплата була класною, але коли ми приїхали, я була в шоці. Ми працювали кожного дня по 3 – 4 вистави і мали лише 2 вихідних на місяць. Ще ми не врахували, що це Тайвань, і там з їжі – рис і бамбук, бамбук і рис.
Тому я ще раз наголошую – артист не має права соромитись і не ставити питання роботодавцю. Меню вам навряд скажуть, але ви самостійно маєте поцікавитися культурою харчування країни, куди збираєтесь.
Колись у нашому контракті було прописано “тайська їжа”, мені було 25, я не звернула на це уваги. Але тепер я знаю, що в такому разі треба відмовитись, аби просто давали добові на харчування і я купувала сама, що хотіла. Однак, якщо це Європа, то зазвичай артист живе у власному кемпінгу і сам готує їжу.
Є чудові контракти, на які я бажаю кожному студенту потрапити. Такий був у нас в Ізраїлі. Тризірковий готель, триразове харчування, шведський стіл. Одне шоу ввечері на сцені, де працює кондиціонер. Одна вистава, без антракту і цілий день на Червоному морі засмагаєш.
Наостанок питання, певно, найпрактичніше і найважливіше. Як студенту, випускнику отримати омріяний контракт? Як себе просувати, на що звертати увагу?
Я щоденно розповідаю про це своїм студентам. Створення іміджу – кропітка робота, яка розтягнута на роки. І якщо ви почнете займатися цим зараз, в студентстві, то тільки це дає вам гарантію не сидіти 5 років без роботи в обіймах з дипломом.
Головне – це самоменеджмент. Зараз з цим легше, бо в мої роки, в моїй кар’єрі такого не було. Зараз організовується дуже багато фестивалів. Є невеликі фестивалі, які влаштовуються заради заробляння грошей, можливо “обкатання” вашого номера на глядача і це все.
Читайте про шоу “Хелловін” Національного цирку України, яке зібрало рекордну кількість глядачів в нашому репортажі.
Але є міжнародні фестивалі. І там ви обов’язково маєте спілкуватися з журі. Це завжди люди, які в цирковому шоу бізнесі мають важелі. Ви маєте, вибачте за слово, намозолити очі. Циркова спільнота дуже закрита, в неї потрапити вкрай складно. Не буде так, що після одного фестивалю на вас чекатиме вдома 10 контрактів.
Ви маєте, працюючи на цих фестивалях, створювати свій імідж. Завжди є банкети, конференції після фестивалів, де з вами також потенційний роботодавець спілкується. Він має впевнитися, що ви людина вихована, інтелігентна, надійна, що з вами можна вести серйозну розмову, що ви знаєтесь на бізнесі.
Важливо розуміти – все це особистий вибір. Артист може відпочити, розслабитися, оминати людей, ні з ким не говорити і працювати все життя в сімейному шапіто. А може подати себе так, що про артиста знатимуть, він матиме вже статус в цьому ком’юніті. А це дуже важливо.
Запрошуємо підписатися на наш Instagram: https://www.instagram.com/circuslife.com.ua/.
