Одразу після заключної вистави ми поспілкувалися з командою та артистами програми. Знайомство та екскурсію з усім її тонкощами для нас провів начальник структурного підрозділу ДП “Національний цирк України”.
Цей репортаж першою чергою про творчі експерименти, ідеї, що народжуються в гримерних, про важку працю і захват глядача, який є найбільшою нагородою артиста.
Вероніка Гумарова – головна режисерка державного підприємства “Національний цирк України”
Пані Вероніко, як у Вас з’явилася ідея створити цьогорічне шоу до Хелловіну з кіногероями? І які складнощі виникали під час підготовки?
Традиційне шоу “Хелловін в Національному цирку” започатковане давно, ще 7 років тому. Наші глядачі очікують на цю виставу щороку.
Ми завжди з особливим трепетом готуємося. Хоча американське свято Хелловін має стилістику моторошності, страшних образів. Але для нас було дуже важливо в умовах воєнного часу не налякати, не перегнути межу жаху, оскільки до нас приходить багато дітей.
Торік ми, наприклад, робили шоу “Хелловін. Цирк гарбузів”. Це поєднання західної специфіки і традиційно українського образу гарбуза.
Цьогоріч одна з головних героїнь шоу Венздей – дівчинка з трендового серіалу. Це образ, від якого кайфують і молодь, і підлітки, і діти, і навіть дорослі. В мене ця ідея виникла, бо моя дочка фанатка Венздей. Тому сумнівів не було [сміється].
Звичайно ми слідкуємо за трендами. Тому ми взяли образи й з інших культових фільмів. Три головні персонажі – Дракула, Мисливець за привидами і Венздей. Між ними розігруються конфліктні стосунки в сюжеті вистави, на них будується дія.
Як ви обрали акторів на головні ролі?
Я дуже щаслива, що з нами є ті артисти, яких ви бачили у виставі. Троє головних персонажів – це артисти жанру пантоміма. Вони працюють також паралельно у виставі з відкриття сезону – “Дух. Сила. Воля”.
Це супер професійні, фахові, вже досвідчені артисти-міми. Вони найкрутіші актори, працювати з ними – задоволення. Вони втілюють всі режисерські задуми ідеально, тому я щаслива, що ми обрали саме їх.
Далі, базовий номер – це атракціон “Лапендула”. В жодному українському цирку досі не було своєї “Лапендули”. Її лише привозили закордонні трупи. Хелловін в цирку – презентація цього атракціону.
До речі, “Лапендула” був виготовлена з ініціативи нашого артиста. Це грант Президента України для молодих митців в царині циркового мистецтва, який ми виграли минулого року.
Трюки на “Лапендулі” – це великий ризик, у світі її називають “колесом смерті”, ми називаємо “колесом мужності”. Це дуже складний жанр, але наші акробати його опанували. Я гадаю, що “Лапендула” буде й в інших номерах цього сезону. Бачу, що інші артисти зацікавилися, теж хочуть спробувати, мають ідеї з номерами.
(про враження артистів від перших кроків на “Лапендулі” – читайте далі)
Як шоу вдалося зробити настільки атмосферним, в чому тут секрет?
Усім персонажам Хелловіну ми зробили оригінальний грим, пошили костюми і відібрали музику. Ще однією сюжетною складовою були хіти в стилі диско. Космічні монстри, Санта Муерта на верхній сцені в шикарному костюмі, стильному вінку і доповнили все відеорядом на екранах.
Є програми, для яких наш спеціаліст спеціально розробляв відео доповнення. Також цим займається і режисерка-постановниця Надія Шкляр.
На шоу було багато хореографії. Над цим працює балетмейстер Олександр Майбенко, який фахово втілює всі задуми з балетом. Ви могли помітити, що в нас дуже яскрава балетна трупа.
Тобто ми робили максимально цілісне шоу. Є головні герої – основна сюжетна лінія і органічно вплетені номери артистів. Цілісність також досягається тим, що зараз наші вистави одноактні. Зазвичай циркове шоу має два акти й антракт. Але ми працюємо в умовах воєнного часу, коли в будь-який момент може прозвучати сирена, ми чекаємо цей час в укритті і можемо просто не встигнути продовжити до наступної вистави.
(в коридорах цирку ми зустрічаємо артиста в образі Чахлика Невмирущого)
Владислав Мартинов (MARTIUS) – вокаліст Національного цирку України.
[від головної режисерки] Це співак MARTIUS, він просуває власний бренд, але ми дуже щасливі, що Влад працює в нашому цирку, в штатному складі. Він не лише крутий співак, а й хороший актор. А цього сезону, мені здається, що він ще й опанував жанр повітряної гімнастики. Наших артистів ми завжди підштовхуємо виходити за межі комфорту.
Пане Владиславе, розкажіть, як вам вдалося опанувати нові жанри? Чи складно було, і як це співати в повітрі?
В цьому шоу я склав пару повітряній гімнастці Олені Баіній, разом з нею піднімався у повітря. Це вже моя друга спроба, уже складніший трюк. Бо вперше я просто літав взявшись за руки з партнеркою. Зараз виконую невеликі трюки в парі. Цікавий досвід, бо ще й співати треба, мікрофон зафіксований на мені.
Хвилювалися, чи втримаєте Олену Баіну? Коліна не трусилися?
Це краще її запитати [сміється]. Це був виклик для мене, адже в номері я її тримаю, а вона не тримається ні за що взагалі. Працювали з нею вперше, але одразу була така довіра.
Ми злітаємо під купол, мені боязно, а вона спокійно лежить, позує. Я хвилююся, думаю, що ж робити, збираюся з думками, а вона каже: “Так, відпускай мене”. А я думаю: “Як?”. Виявилось вона мене обхопила, я навіть не помітив. Загалом дуже крутий досвід. Страшно було лише спочатку. Зараз готовий вже до нових викликів.
(Далі ми проходимо довгим коридором цирку до гримерки трьох головних артистів вистави – мімів. Вони щось дуже зосереджено обговорюють, що саме – ми дізналися пізніше.)
Максим Литвиненко – роль Дракули. Випускник Академії циркового та естрадного мистецтв, в минулому актор театру.
Пане Максиме, розкажіть, як проходила ваша підготовка до шоу? Чи комфортно себе відчуваєте в образі Дракули?
Підготовка до цього шоу склалася магічним чином. Коли Вероніка Володимирівна розповідала, що кістяком сюжету шоу буде любовний трикутник з Дракулою, я загорівся цією ідеєю.
На другому курсі Академії в мене був номер “Дракула мертвий та задоволений цим” – театралізована пантоміма з багатьма деталями. І я ще два роки тому зробив собі ікла для цього номеру, але жодного разу ними не скористався.
Тут я згадав про свій номер, ікла і показав невеличку замальовку, де в склепі лежить дівчина, я її кусаю. Як би це не звучало, я дуже надихнувся цим. Надихнувся стилістикою Арсена Шевеля, бо він круто робить інтерактиви.
Досі я ніколи їх не робив на цирковій сцені, лише на театральній. Я продумував номер, але в ньому не було фіналу. І потім на одній з репетицій Арсен мені дуже допоміг з фіналом – з фінальним гегом. Гег – це структурна одиниця комічного, яка викликає емоцію в глядача, трюк, якщо просто. І так з’явилась ідея вимкнути світло і обіграти так, що це мене вкусив глядач чи глядачка.
Далі мені дали також роль діджея і я мав заправляти усім процесом. Так і народився Дракула на Хелловін.
Арсен Шевель – роль Мисливця за привидами. Актор пантоміми, випускник Академії циркового та естрадного мистецтв. Викладає курс пантоміми в Академії, в минулому актор театру.
Арсене, як у вас склалося з образом Мисливця за привидами?
Я влився у свій образно точно. Він мені імпонує, а я імпоную йому. Максим був знайомий з Дракулою ще зі студентських років, а в мене такого номеру не було, проте образ мені дуже подобається.
До того ж я беру участь в атракціоні “Лапендула”. В моїй практиці такого не було, а це масштабно, адже його називають “колесом мужності”. От моя мужність в цьому атракціоні мені дуже подобається [сміється].
Анастасія Галушка – роль Венздей. Акторка пантоміми, магістрантка Академії циркового та естрадного мистецтв, в минулому акторка театру.
Анастасіє, у вас був один з найяскравіших образів, ви справді дуже схожі на персонажку Венздей. Чи легко було перевтілюватися, і як вам далася танцювальна частина шоу?
Для того, щоб ввійти в цей образ, мені спершу треба було подивитися серіал. Так вийшло, що досі я не дивилась “Венздей”. Сиділа в своїй гримерці між виставами “Дух. Сила. Воля” й дивилась. Про себе думала: “Хмм, ну круто” [сміється].
Мені справді допомогло те, що я багато років займалася і займаюся танцями. Цей досвід дозволив стати в номер з балетом і танцювати, хоча я не працюю в нашому балеті.
Загалом на виставах було всяке. Одного разу я сиділа в гримерці, грілась, пішла з головою в свої думки і ледь не пропустила виставу. До мене прибігла інша артистка і питає: “А ти на вихід не збираєшся?”.
Це був саме момент, коли мені роблять пропозицію, а я з переляку не розуміла навіть, який зараз вихід. Злякана біжу за лаштунки, Мисливець за привидами вже кладе свою каблучку, я за секунду знов стаю тією холодною Венздей і продовжую номер. Таки артистичні навички виручають.
Хелловін зробив справжній фурор, зал практично завжди повний. Ви відчуваєте себе зараз зірками?
Ми трошки здивовані, не думали, що буде аж так. Але зірками себе не відчуваємо. Увага є, але відчуття, що це пік кар’єри, звісно, немає. Ми зможемо ще краще, є натхнення робити нове, цікаве, аби залучати ще більше глядачів.
До речі, зараз до вашого приходу ми вигадували репризи, концепції номерів, шоу. Оскільки ми театральні діячі, звикли до мінімуму реквізиту. А коли прийшли в цирк, тут набагато ширше, масштабніше й купа нових ідей. Тут ми пристосовуємось до масштабу, кількості людей, трансформується мислення. І реалізовувати хочеться все. В цирку ми працюємо з цього сезону, тобто лише два місяці і все ще попереду.
Михайло Бабітко – артист номеру на “Лапендулі”, акробат, канатоходець. Працює на канаті також в парі з дружиною Елею, один з небагатьох артистів у світі, хто робить сальто назад під нахилом на канаті.
Геннадій Бондаренко – артист номеру на “Лапендулі”, акробат, жонглер. Ініціатор подання гранту на створення “Лапендули” для Національного цирку України.
Олег Рибченко – артист номеру на “Лапендулі”, акробат, режисер. Заслужений артист України. Очільник колективу циркових акробатів. У 2023 році номінований на премію “Київ” імені братів Василя та Олександра Ялових в галузі циркового мистецтва.
Мабуть, найбільш вражаючим номером на шоу був атракціон “Лапендула”. Розкажіть, як відбувалася підготовка? Адже “Лапендули” в українській цирковій практиці досі не було? Скільки часу на це пішло? Чи одразу ви погодилися, наважилися?
Нас не питали. Це буде заголовок репортажу [сміються]. Часу загалом було дуже мало, якщо не рахувати відпустки тощо, то місяці чотири. Але лапендула – це складний атракціон, він, як мінімум, пів року “находжується”, це без трюків.
Але думаємо, що з цього часу ми витиснули максимум. До того ж це лише початок. Ми будемо далі розвивати “колесо мужності”. Ми будемо краще однозначно, тому, можливо, це навіть правильно – не одразу все показувати.
Розкажіть, будь ласка, про ваш цирковий досвід і як він вам допоміг в цьому номері.
[Олег Рибченко] Люди стільки не живуть, стільки ми в цирковому [сміються]. З моменту вступу до Академії, я в цирку вже 39 років. Гена в нас наймолодший, акробат феноменальний, його куди поставлять, він те й робить. Він уже й на канаті був, але основний жанр – акробатика.
[Михайло Бабітко] В мене основний жанр – канатоходіння. “Лапендула” давно була мені близькою, була моєю мрією. Але ми розуміли, що це дорогий реквізит, і ми дуже вдячні, що отримали можливість попрацювати на ній. Це саме наш Гена ініціював подання на грант, це його ідея створити “Лапендулу” в Національному цирку.
[Геннадій Бондаренко] Я працюю цирковим артистом з 18 років, загалом 7 років. Тогоріч мені сказали, що можна отримати грант на “Лапендулу”. І ми вирішили підготувати подання на грант, це наша спільна заслуга, всього цирку, не лише моя.
Як пояснювали, що потрібен саме цей атракціон?
Ви ж його бачили? Тоді не треба багато пояснювати. Це просто неймовірна річ, і ми просто пояснили, які круті трюки зможемо на ній робити. А цей вау-ефект, як не крути, солідний аргумент.
В Україні немає “Лапендули”, до того ж наша відрізняється від звичайних. Вона солідніша, під великий цирк. Максимальна висота – 12 метрів, якщо відірватися в трюкові, то буде ще вище. До речі, ми починали репетиції і виступаємо абсолютно без страховки, бо вона там просто неможлива, хіба що на одне коло.
Викид адреналіну кожного разу?
Так, але це й не від лапендули залежить. Якщо ви нормальна людина з інстинктом самозбереження, адреналін точно буде. Тренер ще колись сказав: “Якщо тобі не страшно, ти дурень”. Тому ми просто вміємо керувати своїм страхом. Це, мабуть, якраз і відрізняє нас красенів від інших – тих, хто цього робити не вміє [сміються].
Далі, гадаємо, можна розширювати кількість учасників, бо охочих багато. Але зараз добре, що хоч не зменшується [сміються]. Багато хто звідти просто випадає під час звичайної ходьби, цей атракціон однозначно не для всіх. У нас теж були падіння, але нічого серйозного, бо вміємо вчасно за щось схопитися.
(В коридорі ми зустріли Олену Баіну)
Олена Баіна – повітряна гімнастка, виступала з номером на ременях. Студентка Академії циркового та естрадного мистецтв.
Олено, ваш номер на ременях був дуже яскравим. Розкажіть, як ви готувалися, чи були труднощі, зокрема і з партнером-вокалістом, який не має досвіду роботи в повітрі?
В Національному цирку я працюю другий сезон і Хелловін – одна з моїх найулюбленіших програм. Мені дуже комфортно було в своєму образі, він динамічний, характерний. Це дуже цікавий досвід.
Головна складність для мене полягала в тому, що на ременях я востаннє виступала в програмі “ТиГРА” рік тому. Тому перед Хелловіном була така собі експрес-підготовка, аби знову бути у формі. Гадаю, я впоралася і все пройшло справді на висоті.
Щодо партнерства з Владом Мартиновим, мені було не страшно, я довіряла. З першої репетиції відчувала, що мені комфортно і не сумнівалась, що Влад втримає мене.
Ви виступаєте в цирку з другого курсу Академії, в чому секрет? Ми бачили, як ви працюєте на полотнах, тепер ремені, як вам вдається все поєднувати?
Загалом я займаюся повітряною гімнастикою уже 10 років. Починала з кільця, це був мій найперший реквізит. Я з Миколаєва, стелі в нашому залі досить низькі – 4 метри. І кільце було єдине, що я могла собі дозволити.
Згодом мені підказали, оскільки маю гарну силову підготовку, я зможу працювати на ременях. Так вирішила спробувати, і все одне за одним пішло. Уже була і трапеція, це дуже складний реквізит, я багато з ним працювала. Полотна освоїла швидко, фактично за літо, мала творчий азарт. Ще не знаю, з чим працюватиму в наступній програмі, але це точно буде щось цікаве.
(Редакція не змогла оминути наймолодших учасниць Хелловінського шоу – сестер Хайлових)
Валерія та Мирослава Хайлови – повітряні гімнастки, виступали з номером на кільці. Навчаються в 11 класі.
Дівчата, як вам в такому юному віці вдалося стати повноцінними артистками Національного цирку України? Чи складно даються тренування і поєднання їх з навчанням в школі?
Ми живемо в місті Дніпро, зараз поєднуємо навчання школі онлайн й виступи в Національному цирку. В Дніпрі тренуємося в студії Bigaeva create.
Наш виступ побачили на Міжнародному фестивалі-конкурсі циркового та естрадного мистецтв “Диво цирк”. Це було цьогоріч наприкінці травня, тоді ми й отримали запрошення до Національного цирку України. Зараз працюємо програму “Дух. Сила. Воля” і Хелловін.
На шоу Хелловін режисерка запропонувала виступити в яскравих диско образах космічних монстрів, нам вони імпонують. До того ж нам пошили стильні костюми, підібрали грим.
Загалом це наш перший досвід виступів в штаті цирку. Незвично і трохи страшно було побачити таку кількість людей на Хелловін. Ми звикли до дещо меншої кількості глядачів, коли виступали на шоу “Дух. Сила. Воля”. Але нам дуже комфортно тренуватися в Національному цирку України, і ми б з радістю прийняли пропозицію щодо участі в наступних шоу. Найімовірніше, наступного року ми вступатимемо в Академію естрадного та циркового мистецтв, тому це дуже крутий досвід.
Від начальника структурного підрозділу ДП “Національний цирк України” Олександра Бабінського:
Вже багато років поспіль в Україні в ніч з 31 жовтня на 1 листопада відзначають іноземне свято під назвою Хелловін. За легендою, в цю ніч духи всіх померлих блукають вулицями міст та селищ. Проте це свято існувало ще за часів поклоніння місцевим богам і називалося – Велесова ніч. Ця ніч вважається часом містичним і магічним, коли бажання можуть здійснюватися. Кожен з нас, працівників Національного цирку, теж загадав своє бажання: якнайшвидшу перемогу. Я вірю, що наступну Ніч усіх святих, Велесову ніч, ми відзначатимемо такими ж переповненими залами, як і цього року, але вже у вільній непереможній Україні.
Ми щиро дякуємо Національному цирку України, кожному працівнику та артисту за цінну та відверту розмову. Дякуємо кожному, хто, попри напружений графік, долучився до створення репортажу. Хоч нам не вдалося поспілкуватися з усіма артистами шоу, їхні номери були не менш вражаючими, ми сподіваємося на майбутнє спілкування. Бажаємо артистам підкорення нових творчих вершин і відданих глядачів!
Запрошуємо підписатися на наш Instagram: https://www.instagram.com/circuslife.com.ua/.
