Circus Life поспілкувався із засновниками фестивалю. Олег та Ольга поділилися власним поглядом на фестивальний рух в Україні, професійними підходами до виховання юних артистів, розповіли про місію Bilhorod Circus Fest і чим фестиваль вирізняється серед інших.
В умовах повномасштабного вторгнення, коли в деяких регіонах України дуже небезпечно, багато артистів і сімей виїхало з України, ви змогли відновити Bilhorod fest і провести його на високому рівні. Що було головною мотивацією?
Ми артисти цирку з 27-річним стажем. Весь цей час ми працювали за кордоном. Повернувшись в Україну, у 2012 році заснували спортивно-циркову школу “Флік-Фляк” в Києві, а у 2016 році відкрилися в Білогородці.
В Київ до повномасштабної війни, на фестиваль Людмили Шевченко “Золотий каштан” приїжджало міжнародне журі з Ізраїлю, США, Франції, Польщі, Чехії тощо. Всіх дивував рівень українських фестивалів, а головне – вміння дітей.
До того ж зі своєї артистичної кар’єри ми маємо багато контактів зі світовою цирковою спільнотою. Тому і вирішили заснувати власний фестиваль.
Наші європейські колеги завжди цікавляться досягненнями юних артистів з України. Лауреати Bilhorod Circus Fest отримують запрошення на різні міжнародні заходи.

У 2019 році ми в друзів орендували шапіто, поставили його на стадіоні в Білогородці, почали рекламну кампанію, запрошували всі школи. Так стався перший фестиваль, який був абсолютно безкоштовним для дітей. Ми хотіли знайти молоді таланти. Вважаємо, що діти не повинні платити гроші за це. Цей фестиваль відбувся за підтримки Білогородської сільської ради та Відділу молоді та спорту.
А чому Білогородка? Київ здається логістично вигіднішим для таких подій.
Ми думаємо про це. Але й в Білогородці є всі ресурси для проведення заходів такого рівня. По-перше, ми тут живемо. По-друге, тут є приміщення, що відповідає всім вимогам – Будинок культури. Наразі наш фестиваль не надто масштабний – минулого року було 52 номери, цьогоріч 72, поки простору вистачає.
До того ж в Києві оренда подібних майданчиків – це складно. Або діти мають платити великі внески, або учасників має бути вдвічі більше. В інших фестивалях часто бере участь велика кількість дітей. Це важко і для учасників, і для журі. Тож ми проводимо серйозний відбір, який складається з двох етапів. На першому журі дивляться відео номерів. Відбирають найкращих, і тоді лише запрошують. Зазвичай проходить трішки більше, ніж половина з усіх заявок.


Які саме критерії для учасників Bilhorod Circus Fest?
Перш за все – це трюки, враховуються також костюми, постановка, музика. Журі вважає, що треба давати перспективу на перемогу всім артистам, тому також високо цінується різноманіття жанрів та оригінальність.
Цього року номери вразили нас своєю професійністю. Журі обирати було надзвичайно складно, вони довго сперечалися, дискутували. Абсолютно всі учасники отримали пам’ятні відзнаки та подарунки.
Що змінилося в організації тих довоєнних фестивалів і зараз? В чому складність, і як ви адаптувалися?
Спочатку фестиваль був абсолютно безкоштовним для дітей. В громаді знаходили фінанси, залучали партнерів, спонсорів. Зараз без внесків за участь – просто неможливо все організувати.
Але ми намагаємося тримати їх мінімальними. Також наразі набагато більше уваги приділяється безпеці учасників. Наш Відділ молоді та спорту допоміг з кубками та медалями. Ми щосили намагаємося мінімізувати всі адміністративні витрати. Ми змогли втримати планку, не залучаючи великих коштів від учасників.
В невелике місто під Києвом з’їхалися діти з зовсім різних куточків України, які міста і жанри були представлені цьогоріч?
Звісно було багато учасників з Києва та Київської області, була Полтава, Запоріжжя, Чернігів, Харків, Одеса тощо.
Читайте про творчі секрети засновниці школи акробатики для дітей Ірини Жердєвої в інтерв’ю.
Жанри були представлені майже всі. Основа – акробатичні: повітряна гімнастика, багато класного еквілібру. Були оригінальні, але дещо забуті жанри, вони дуже цінуються – антипод, дріт, клоунада, ексцентрика. Ми завжди намагаємося підбирати номери, щоб програма була різноманітною.
На Bilhorod Circus Fest учасники мають змогу перед професійним журі показати свої таланти, отримати фахові коментарі, які ще можливості відкриває фестиваль?
Лауреати наших заходів мають унікальну можливість отримати запрошення до співпраці від іноземних продюсерів. Це фішка нашого фестивалю.
Ми знаємо, що до 16 років дітей неохоче запрошують на роботу, адже багато юридичних колізій, чи не так?
По-перше, дітей обов’язково запрошують або в супроводі батьків, або тренера. По-друге, це нетривалі контракти – кілька тижнів виступів або зйомки на телебаченні.
Зараз в Україні починає набирати обертів фестивальна культура. Можливість отримати контракт на подібних заходах – це тенденція чи унікальна фішка Bilhorod Circus Fest?
Для нашого фестивалю це вже традиція. Так повелося ще з дня заснування. Наш артистичний досвід дозволив отримати багато контактів, зв’язків з агентами різних країн та цирків. Коли вони звертаються, ми надсилаємо відео класних номерів дітей, зокрема і з фестивалю.



Ви бачите прогрес в розвитку дитячого циркового мистецтва за роки, поки існує фестиваль?
Bilhorod Circus Fest ми робили у 2019, 2021, 2023 та 2024 роках. За цей час помітили, що рівень юних артистів постійно зростає. Щоразу учасники, які приїжджають на фестиваль, бачать рівень одне одного, і ця мотивація, конкуренція стимулює удосконалювати номери, костюми, образи.
Якщо раніше ставка була переважно на трюк, зараз створюють вже цілу історію, постановку – разом із гримом, костюмом, музикою, хореографією.
Наші журі просто хапається за голову і каже: “Ми не знаємо, як їх оцінювати, вони всі неймовірні”.
А які цьогорічні фаворити у подружжя Себесевичів?
Дуже сильна школа в Олега Курінського – “Але-ап”, запам’яталася еквілібристка Катерина Глембоцька. Також сильні номери були у вихованців шкіл Circus Space, “Юність Києва”, акробатичної школи Ірини Жердєвої. Загалом всі номери були на високому рівні, тому фаворитів обрати дуже складно, хочеться перерахувати всіх учасників.



А що із запланованого цьогоріч не вдалося, або пройшло не так, як ви це бачили?
Насправді ми знаємо, що дітям дуже подобається працювати в шапіто. Можливо, наступного року нам таки вдасться повернутися до цього формату. Адже це все-таки трохи інша атмосфера. Уявіть, виходить ведуча у фракові, циліндрі, рукавичках. Виїжджають діти на моноциклах, така собі циркова ярмарка. І тут: “Дорогі леді та джентльмени, сьогодні для вас ми покажемо найкраще шоу від талановитих дітей з усієї України”.
Проте цьогоріч навіть в будинку культури нам вдалося з допомогою гарного світла, акустики створити комфорт і затишок усім учасникам. Єдиною суттєвою перепоною цьогоріч стала повітряна тривога. Але, навіть, вона не вплинула на настрій, атмосферу заходу та виступи дітей.
Читайте про підходи до виховання юних артистів тренера дитячого цирку “Але-ап” Олега Курінського в нашому інтерв’ю.
Оскільки це був наш четвертий фестиваль, ми як організатори отримали менше стресу, менше хвилювалися. Ми проводимо фестиваль, бо любимо свою роботу, ми любимо це мистецтво, залишаємося в цирковому світі, в цирковій тусовці, ми цим живемо.
Хочеться зробити фестиваль не просто безкоштовним, а й щоб найкращі діти отримували грошові призи. Хочеться проводити шоу протягом двох днів. Поки нам це не вдається, адже в Білогородці немає підхожого готелю. Однак планують побудувати готельний комплекс, тому, можливо, в майбутньому і це вдасться. Оскільки ми мали вкластися в один день, не вийшло всім дати настільки розгорнуту рецензію, як би хотіло наше журі.
Впевнені, що нас читатиме багато юних артистів, їхніх тренерів і батьків з різних куточків України. Які ви могли б дати поради щодо критеріїв з вибору фестивалів для участі? Адже фестивалів насправді багато, однак не всі можуть бути корисними.
Перш за все це спілкування між тренерами і передача досвіду від людей, які вже брали участь. Рекомендації в нашому цирковому світі багато важать, до них прислухаються.
Також варто звертати увагу на журі. Організатори зазвичай відправляють положення фестивалю із зазначеними прізвищами та іменами. Якщо там фахові люди – це плюс.
Отже, до наступного фестивалю в Білогородці ще рік. Які на цей рік творчі плани у подружжя Себесевичiв?
Ми продовжуємо посилено тренуватися, створюємо нові номери. В червні Ольга везе учнів на міжнародний фестиваль до Болгарії. Наразі тривають перемовини з Чехією, Німеччиною, Італією, Нідерландами. Частина вихованців “Флік-Фляк” цьогоріч вступатиме до Київської академії естрадного та циркового мистецтв. Ми завжди підтримуємо наших випускників під час вступної кампанії.
Це цікаво, адже не кожен тренер так опікується власними вихованцями й підтримує на кожному етапі.
Для нас це окей. Вважаємо це своїм обов’язком – підготувати до вступу та підтримати під час іспитів.Три наші випускниці вже навчаються на другому курсі КМАЕЦМ, а цьогоріч ще дві учениці готуються до вступу. Ми постійно розвиваємося, вже маємо багато ідей для наступного фестивалю, обговорюємо нові тренди та тенденції з колегами. Ольга є членом журі міжнародних циркових фестивалів в Чехії та Польщі, тож скарбничка ідей та досвіду постійно поповнюється. Це справа, який ми присвятили своє життя і яку ми безмежно любимо. І всі зірочки, яких ми запалюємо – це продовження нашої історії на манежі.
Фото: Микита Делюков

























