Коли команда Circus Life випустила матеріал про ТОП-5 інстапрофілів артисток цирку з України, багато читачів запитали нас: “А де ж Вероніка Горошкова?”. Ми переглянули сторінку артистки і одразу зрозуміли, що наш ТОП-5 терміново потребує розширення.
Сьогодні Вероніка Горошкова – артистка цирку Du Soleil, що вражає своїми трюками на китайському пілоні, та популярність якої підтверджують понад 120 тис. підписників в інстаграмі. Тому ми запросили повітряну гімнастку на інтерв’ю, де обговорили не тільки її успіх в соцмережах, а й роботу в Cirque du Soleil, мрії про телебачення та інші цікаві теми.
Пані Вероніко, ваш інстаграм-профіль дуже яскравий та має багато підписників. Як вдалось цього досягнути та чому, на ваш погляд, людям подобається спостерігати за вашим життям?
Колись я не так активно вела інстаграм, адже все, що було в моїй голові – це тренування, тренування і ще раз тренування. Тільки зараз, переїхавши в Америку та працюючи в Cirque du Soleil, я усвідомила, наскільки важливі соцмережі та почала їх просувати.
Сьогодні я вважаю, що соцмережі – це дуже сильний інструмент, який може допомогти артисту в майбутньому. Що раніше ви почнете їх розвивати, то краще, адже більше людей зможуть про вас дізнатися.
У моєму інстаграмі, думаю, людям подобається те, що я показую трюки, на які мало хто здатний. Також я знімаю розважальний контент і просуваю правильний, на мій погляд, спосіб життя. Мабуть, справа ще й в тому, що мій контент викликає у людей емоції навіть через камеру.
Ваші трюки справді вражають. Розкажіть, як ви прийшли у циркове мистецтво? Звідки починали?
Я з міста Маріуполь. З дитинства я займалась танцями в колективі, і в моєму житті не було ні спортивної гімнастики, ні чогось подібного. Але моя мама була тренеркою танців на пілоні.
Я ніколи не хотіла цим займатись, адже в той час пілон стереотипно пов’язували зі стриптизом. Трюки ніхто не цінував, і це мене відштовхувало. Але якось я прийшла до мами на тренування і загорілась цим. Брала участь у конкурсах, змаганнях, але на рівні любителів.
Професійно займатися я почала після вступу в Київську муніципальну академію циркового та естрадного мистецтв. Я обрала як реквізит каучуковий або китайський пілон (має спеціальне не ковзке покриття та не кріпиться до підлоги нижнім кінцем – прим.ред).
На ньому не можна займатись роздягненим, тільки в одязі. А я тоді найбільше хотіла подолати стереотип, що пілон – це тільки напівголі дівчата. Мені потрібно було довести, що це естетично, сильно, потрібне не тільки твоє тіло, а й важка праця, наполегливість. Без цього на пілоні нічого не зробиш.
Після вступу в Академію я потрапила в проєкт Raw Art. І тоді почала дуже активно займатись. Максимально багато тренувань протягом багатьох років.
А чи хотіли ви колись спробувати працювати з іншим реквізитом?
Я вважаю, що поки не став професіоналом у чомусь одному, не можна навіть торкатися до іншого реквізиту. Це моя особиста думка, вона не розповсюджується на всіх. Але мій погляд такий – якщо займатись усім одразу, то розфокусуєш свої зусилля і не зможеш стати професіоналом ні в чому.
Я завжди знала, що якщо хочу чогось досягнути, то повинна всі свої зусилля спрямувати в одну сферу. І я так і робила. А після досягнення певного рівня можна спробувати інші реквізити. Однак я вважаю, що професіоналом складно стати навіть у двох жанрах. Зазвичай майстри своєї справи працюють лише в одному жанрі, вкладаючи в це всю свою енергію.
Ви згадали проєкт Raw Art. В чому була його суть і що він означав для вас?
Мені складно розповідати про цей проєкт, бо, здається, і дня не вистачить, щоб розповісти все. Для мене Raw Art був чимось настільки особливим, що неможливо передати словами.
Якби мене запитали, як у звичайної людини, я б сказала, що Raw Art – це проєкт, який показує цирк з іншого боку. Там не було фальші, масок, ніхто не грав якусь роль. У Raw Art ти показував себе самого, свою працю, роки дисципліни і тренувань. Проєкт показував артиста таким, яким він є. Це було не шоу, а об’єднання артистів, які готові роками працювати над власною майстерністю.
Для мене Raw Art був ще й сім’єю, яка завжди допоможе і підтримає. Ми дуже багато тренувались, Тарас, Юрій і Наталія Позднякови максимально вкладались у кожного учня, передаючи свої знання і досвід. Це дуже багато мені дало, але не кожен може витримати таку школу.
Хтось може подивитись на мій шлях сьогодні і подумати, що він був швидким. Але насправді це результат довгої роботи.
Сім років, коли мої одногрупники вже літали працювати за кордон, я пахала в залі.
Хтось казав, що я просто сиджу в Києві та не заробляю гроші, але саме ці сім років були найважливішими для моєї кар’єри. Вони повністю змінили моє життя і дозволили зробити його таким, яким я хочу бачити його постійно.
З вашого профілю ми дізналися, що ви брали участь у проєкті “Інші” в Києві. Як ви потрапили туди та чи був він наступною сходинкою до Cirque du Soleil?
Цей проєкт не був переломним для мене, але це важливий етап. Режисером в “Інші” був Роман Хафізов, дуже талановита людина. Зараз він реалізує свій проєкт у Франції.
“Інші” допомогли мені більше розкрити саме акторський потенціал. Це було щось нове для мене. Якщо в Raw Art потрібно було показувати свою силу, трюки, майстерність, то в “Інші” я грала роль ніжної дівчини.
Але, знову ж таки, якби не попередні сім років важкої роботи, нічого б цього не було. Той період був максимальним моїм ростом, який ніхто не бачив. І, якщо мене запитають, як артисту досягнути високого рівня, я скажу, що потрібно віддати роки тренуванням і дисципліні. Тут не потрібен якийсь особливий талант.
Ви зараз дуже легко відповіли на вічне запитання: що важливіше – талант чи зусилля. Тобто ви на 100% за зусилля?
Чесно кажучи, я не вірю в талант. Є люди, які гнучкі від природи, але робити трюки без дисципліни та роботи над собою не вийде. Мотивація не допоможе, вона триватиме місяць максимум, а артисту потрібна послідовність.
Ти не хочеш йти на тренування, але йдеш. Сталось щось погане, голова болить, душа болить – ти повинен. Звісно, якщо зовсім хворий, то сиди вдома. Але, на мій погляд, ті, хто хоче досягнути високих результатів, повинні дисциплінувати себе, своє тіло, свій розум. І після цього можна буде пожинати плоди.
Ваші зусилля привели вас до роботи в шоу Mad Apple від Cirque du Soleil. Як ви потрапили в нього та що це за шоу?
Якщо починати з самого початку, то кілька років тому я вже отримувала пропозицію від Cirque du Soleil. Але я від неї відмовилась.
Причиною, мабуть, стало те, що тоді я не було готова до цього. Це сталось після третього курсу Академії, я була неймовірно щаслива. Але після розмови з тренером вирішила, що ще не час. Тому наступні чотири роки я провела на тренуваннях, хоча мої батьки переконували мене, що потрібно погодитись на пропозицію, адже це новий етап. Але я відчувала, що не готова.
Мабуть, це тому, що тоді в мене була інша мрія. Я ставила собі за мету не просто потрапити в Cirque du Soleil, а стати найкращою у своєму ремеслі.
Я дуже багато думала тоді, чи правильно вчинила. Але зараз розумію, що це найправильніше рішення в моєму житті.
Коли мені запропонували вдруге, я вже відчувала свою силу і була готова. Тому погодилась і приєдналась до шоу Mad Apple у Лас-Вегасі. Це можна назвати контрактом мрії. Я виступаю із сольним номером, що дозволяє повністю відчувати себе.
Mad Apple є наймолодшим шоу від Cirque du Soleil у Лас-Вегасі та проходить в одному з найпопулярніших готелів світу New York-New York Hotel & Casino. Артисти показують глядачам дикий та божевільний вечір Нью-Йорка з акробатики, танців, музики, комедії та магії. Кожен перформанс втілює якусь сторону нічного міста. Наприклад, мій номер показує людям світ моди в Нью-Йорку і називається Vogue.
Це шоу максимально драйвове, максимально класне. У ньому першому з’явились коміки, чого ніколи не були в Cirque du Soleil раніше. Mad Apple має вікове обмеження 18+, але тільки тому, що тут бувають жарти, які не призначені для дітей. Однак ніяких оголених тіл.
Думаю, якби мені запропонували працювати в якомусь іншому шоу Cirque du Soleil, я б все одно залишилась у Mad Apple. Це вже мій дім, я звикла до нього. Мені подобається ідея шоу, те, що нема якогось яскравого гриму. У нас дуже гарні мейкапи, все стильно і зі смаком.
Зараз я розумію, чому всі хочуть працювати в Cirque du Soleil. Тому що до артистів тут ставляться дуже добре. Тут тебе поважають, люблять, зроблять для тебе все.
У проєкті Raw Art для номера Rise/Fall у вас був досить похмурий образ, незвичний для цирку. А в Cirque du Soleil ви, навпаки, яскрава. Яке із цих амплуа вам ближче?
Дуже складно порівнювати. У номері Raw Art я намагалась вмістити максимальну кількість трюків, щоб показати все, що вмію. В Mad Apple я працюю на висоті, що також важко, але номер в Raw Art в плані трюків все одно був складніший.
На сьогоднішньому етапі мені, мабуть, ближче те, що я роблю в Mad Apple. Ми змінюємося, наші смаки також змінюються.
Сьогодні для мене бути артистом – це не тільки робити трюки, хоча колись так було. І я думаю, що на початку шляху в цирку так має бути. Але зараз я усвідомлюю, що без пластики, вміння танцювати, акторської майстерності та без тренажерного залу дуже важко досягнути високих результатів.
Починаючи роботу в цирку, слід вкладати свою душу та енергію у кожен трюк та найменший рух. Коли це відчуває артист, це передається й глядачу.
Ви багато років і зусиль вклали у свій розвиток. Що надихає вас займатися цирковим мистецтвом?
По-перше, я люблю те, що роблю. Мене мотивують люди, які навколо мене, неймовірно класні артисти, які дають мені багато енергії і заряджають своїм прикладом. Тому я вважаю, що дуже важливою є здорова конкуренція. Коли ти бачиш, як людина робить неймовірний трюк і хочеш бути ще кращим.
Мені здається, що у Штатах я навіть більш змотивована, ніж була в Києві. Тому що в Україні я працювала на мрію, а тут вона збулась. І я просто насолоджуюсь кількістю талановитих людей навколо, прагну вдосконалюватися.
Коли я була студенткою, не могла дозволити собі подорожувати, якось особливо розважатись. А зараз це не проблема, можна поїхати кудись, спробувати інші види спорту – лижі, серфінг, походи в гори. Це також дуже заряджає.
Ви згадували, що в Cirque du Soleil дуже підтримують артистів. Чи відчували цю підтримку, коли почалась повномасштабна війна в Україні?
Про якусь особливу підтримку не можу сказати. Все ж ми дорослі люди, професіонали, а Cirque du Soleil – це величезна машина, яка створює шоу, і це робота, за яку я отримую гроші.
Коли почалось вторгнення, мені було, звісно, важко, але я намагалась викладатись максимально і не ставитись до роботи як до сеансу у психотерапевта.
Про те, як діячі цирку переживали окупацію в Україні, читайте в нашому інтерв’ю із засновниками ірпінської студії “Комплімент”.
Зараз ви працюєте в шоу дуже високого рівня? Куди прагнете рухатись далі, чи є якісь плани на майбутнє?
Шоу Mad Apple я поки не планую покидати. Думаю, наступні кілька років я точно буду працювати тут, але точно сказати складно.
Зараз я б хотіла більше розвиватися саме в сфері телебачення, кіно та реклами. Я вже знімалася для реклами Mercedes-Benz в Голлівуді, і такі можливості є. У цій сфері особливо затребуваним стало вміння робити трюки. Можна виконати якийсь трюк на машині, і тобі заплатять навіть більше, ніж у цирку.
Також циркові артисти беруть участь у телешоу, наприклад, America’s Got Talent або щось схоже. Тому я планую більше зусиль вкладати саме в сферу телебачення.
А щоб не пропустити, як Вероніка Горошкова стане зіркою Голлівуду, підпишіться на її інстаграм: instagram.com/veronika.goroshkova/
І не забувайте разом із Circus Life стежити за цирковим життям України: instagram.com/circuslife.com.ua
