Повітряна гімнастка, викладачка Київської академії естрадного та циркового мистецтв розповіла, як з юної дівчинки з Молдови український цирк зробив справжню професіоналку. Поділилася секретами, як кайфувати від всього, що робиш та практичними порадами, як зберегти молодість. А також розповіла, як двічі будучи на межі життя і смерті, зберегти жагу рухатися далі і щоденно бути корисною для світу.
Пані Альоно, по-перше, дивлячись на вас, не віриться, що ви уже протягом 30 років в цирковому мистецтві. По-друге, ви завжди із захопленням говорите про все, що з цим пов’язано. З чого ви починали і чому так любите свою роботу?
Я народилася в Молдові, в невеличкому містечку Бендери. Ще з двох років мені подобався балет, але в нас його не було, тому батьки знайшли альтернативу – і віддали мене на спортивну гімнастику. Саме там почалося моє виховання і тіла, і характеру, і з’явилося розуміння того, щоб чогось досягати, потрібно постійно тренуватися. Спортивна гімнастика була в мене до 10 років і стала потужним стартом. Після я шукала себе ще в легкій атлетиці, навіть у ляльковому театрі показувала вистави, робила ляльок з пап’є-маше та шила їм костюми.
Згодом в нашій школі відкрилася циркова студія “Шарі-Варі”, її засновником став випускник естрадно-циркового училища. Мені фактично пощастило почати одразу з професіоналом займатися цирковою діяльністю. І вже в 14 років я приїхала до Києва вступати в циркове училище. Так Україна і стала моїм другим домом.
До речі, ви були іноземною студенткою, якій академія дала поштовх в майбутнє. Зараз після Covid-19 і під час повномасштабного вторгнення академія здебільшого не приймає іноземних студентів. Ви бачите в цьому значний мінус чи такі заходи безпеки виправдані?
Ще попередній ректор Корнієнко Владислав Вікторович запросив мене працювати до КМАЕЦМ з іноземними студентами. Тоді моя старша донька вступала на молодшого спеціаліста, а мені запропонували навчатися на бакалавраті. Я в 2001 році завершила училище з дипломом артистки цирку – повітряної гімнастки на трапеції.
До закінчення артистичної кар’єри я відвідала 55 країн, відмінно знаю англійську, і мені сподобалася ідея працювати з іноземними студентами в академії. Адже це люди, які приїжджають до України з різних куточків землі, аби далі прославляти своїми вміннями нашу країну. Чому я кажу нашу? Бо вважаю за цей час уже Україну своєю рідною. Я хоч і народилася в Молдові, але після стількох побачених країн, моєї найулюбленішою завжди буде Україна.
Я працювала з багатьма іноземними студентами із США, Мексики, Фінляндії, Норвегії, Туреччини, Німеччини, Індії тощо. Зараз вони виступають на круїзних лайнерах, в цирках, театрах, є випускниця Михаела Каркія, яка працює в Cirque du Soleil в Мексиці. Деякі учні приїжджали в Україну на 2 – 3 місяці до мене на приватні заняття і також працюють на престижних майданчиках світу. В мене був студент з Індії, який вступив до академії в 31 рік. Він займався на повітряному кільці, але був зовсім не гнучкий. Коли я попрацювала разом з ним, усі помітили різницю і сам студент був дуже щасливий.
За вашими спостереженнями, яка мотивація в іноземних студентів, які в різному віці з різними вміннями, вступають в Київську академію естрадного та циркового мистецтва?
Насправді у кожного студента своя історія. Мої найперші студенти приїхали із США з штату Аризона. Це була пара – хлопець та дівчина. Коли хлопець спілкувався з випускниками академії в різних частинах світу, його дивували їхні тіла, трюки, вміння. Він питав, де ті навчалася, і все частіше дізнавався про академію. Так в нього з’явилася мрія, він накопичував гроші, і спеціально приїхав до України, аби навчитися тому, що він бачив від наших випускників.
Він мав неправильну техніку, його партнерка взагалі жодної техніки не мала. І я поставила їх на руки, ми пропрацювали всі їхні запити, і вони досі нон-стопом працюють на світових контрактах.
Повернувшись до вашої особистої історії. Вам 14 років – це перехідний, непростий вік, але ви зовсім юна приїжджаєте в іншу країну, в якій залишилися дотепер. Чому ви вирішили тоді зробити ставку на Україну?
Насправді тут багато чинників. Коли я їхала в Україну, я зовсім не знала мови, крім двох фраз: “ласкаво просимо” і “дякую”. Я народилася в багатодітній сім’ї, де було шестеро дітей. Батьки зі мною поїхати на вступ не змогли, вони взагалі були проти цирку.
Але я з 10 років мріяла подорожувати світом, і розуміла що цирк це мені може дати, адже ще з молдовською цирковою студією ми їздили на гастролі в країни по сусідству. До того ж той час збігся із анексією частини моєї країни, до якої, на жаль, ввійшло і моє містечко. Тому я не дуже хотіла там залишатися. Мама до останнього сподівалась, що я не вступлю до училища, повернусь додому, буду масажисткою, як хотів тато. Але я вступила і змусила всіх навколо говорити зі мною лише українською, аби якомога швидше вивчити мову. Бо на перших своїх лекціях я просто спала, не розуміла ані слова.
Дуже круто це розуміти, адже ви зараз говорите без жодного акценту, скільки часу вам знадобилось, аби вивчити українську мову?
Загалом пів року. Коли мотивований і справді чогось хочеш, то воно дається. Це мій принцип по життю – в моїх мрій і бажань просто немає вибору, їм судилося збутися.
Першим моїм контрактом був контракт в Малайзії. Це був справжній виклик для мене – жодного вихідного за 10 місяців. Я була єдиною повітряною гімнастикою, працювала два номери, руки і ноги були в синцях, були травми. Я мала мету – заробити на свою квартиру. Тому я їздила на різні контракти, зокрема і дуже складні.
Ви працювали на складних контрактах, ви розуміли, що тих вмінь і навичок, які вклало у вас училище, вистачає?
Знаєте, щось видно одразу, а деякі вміння, закладені в коледжі, проявляються з роками. Велика перевага, що є і хореографія, і основи гриму, є загальні науки — історія, філософія.
На усіх контрактах я завжди говорила, що я з України. Багато хто взагалі не чув про таку державу, але я показувала на карті, розказувала. Цікаво, що українського громадянства в мене досі немає, я багато подорожувала, були контракти – контракти – контракти.
Читайте, як правильно обрати цирковий контракт та не потрfпити на шахраїв в інтерв’ю з повітрною гімнасткою Анною.
Вам доводилося працювати на різних за складністю та умовами контрактах. За вашими спостереженнями, зараз щось змінюється у підходах до наймання артистів, в умовах?
Досі в різних компаніях по-різному. В деяких дійсно ставлення до артистів покращилася. Але зараз у нас повномасштабна війна і багато артистів виїхало. Тобто ринок класних, яскравих артистів у світі розширився, і їх дещо стали знецінювати, бо заміну знайти легше.
Є навпаки компанії, які запрошують артиста головним чином за те, що в нього є український паспорт. Тобто допомагають артистам, дають їм роботу, бо розуміють, яка ситуація в Україні.
Деякі компанії, зокрема круїзні, дуже люблять наших артистів, тому що в нас надзвичайно працьовита нація, наші артисти дуже багато працюють буквально з дитинства. Ви знаєте мого учня Дмитра Онищенка – дитина змалечку привчена до важких тренувань, роботи, але він вміє і насолоджуватися цим.
Також українці дуже прямолінійні і чесні. Свого часу і я стикнулася із ситуацією, коли мене нібито навчали, як “правильно” поводитися артистам шоу-бізнесу, чому не можна говорити правду в обличчя і варто надягати маски. Але я завжди залишалася чесною та відвертою, за це мене поважало керівництво компанії, навіть радилося.
Ви показували свій щільний викладацький графік, водночас ви пішли з артистичної кар’єри. Тож, хто така Альона Дахновська зараз?
Я циркова артистка, викладачка циркових жанрів, магістр сценічного мистецтва за освітою. Я люблю як створювати маленькі історії номерів – дитячі і дорослі для фестивалів, виступів в цирках, театрах, на івентах, так і просто давати людям шанс жити щасливіше, пізнати своє тіло, пізнати можливості кращого життя.
І одночасно, я ще борчиня за власне життя. 4 роки тому мене збила автівка в Харкові. З часом почались проблеми з одним оком – почав зникати зір. Лікарі не розуміли, в чому причина. Потім почалася пандемія, згодом повномасштабна війна, було не до цього.
Насправді виявилося, що в мене була величезна пухлина, розміром з кулак, яка пережимала зоровий нерв. І у вересні 2023 року мені зробили дуже складну операцію. Все відбувалося через трепанацію черепа, я втратила майже 3 літри крові, нирка вже почала відмовляти. Але в мене ще багато планів на життя, я здаватись не збиралась. Відновлення було дуже важким, я досі їжджу до Радомишлю двічі на тиждень на голкотерапію. Моє око ще не відкривається до кінця, хоча я йду на покращення. Я зробила так, щоб ця ситуація не зламала мене. Адже я ще планую відкривати власну циркову школу, навіть вже вигадала її назву – “Diamond Aerial School”- абревіатура назви є моїми ініціалами – DAS.
Дуже цікаво, яка буде її специфіка?
Планую три напрямки. Перший – суто професійний для підготовки повітряних гімнастів, та еквілібристів. Другий – для себе, в мене є багато учнів, які б хотіли б зробити повітряну гімнастику своїм хобі.
Була цікава історія, коли моя б’юті-майстерка зацікавилась повітряною гімнастикою, їй було 27. Я запросила її до приватного дитсадка, в якому викладаю і досі, це творча студія “Акварелька”. Вона не посоромилася і прийшла. А зараз Юля вже взяла перше місце на одному з українських фестивалів, її запрошують виступати на івентах. Дівчина щаслива, а я люблю дарувати радість людям. Тому із задоволенням допомагаю втілити людям їхні бажання.
Третій напрямок студії планую зробити оздоровчим. Є в мене учениця з академії, якій важко давався жанр, боліла спина, коліно тощо. Виявилося, що в неї одне стегно на 10 сантиметрів вище за інше. І власною методикою розтяжки я почала її вирівнювати. Дівчінка уникла операції та продовжує займатися улюбленою справою.
Я збирала свої знання по різних країнах – це симбіоз власних знань, цирку, балету, авторських практик, я закінчила курси масажу, як хотів мій тато. В мене є учениця – дитинка із ДЦП, яку ми теж реабілітуємо і в неї навіть вже деякі трюки виходять самостійно у повітряній гімнастиці. Є люди після аварії, в яких неправильно зростаються кінцівки. Мене надихає творити в нашій країні добро, оздоровлювати нашу націю.
Розкажіть детальніше про ваші методики тренувань і реабілітації?
Вони перевірені на мені і зібрані з дуже різних куточків світу. Не всі методики вигадані мною, але я намагаюся їх ефективно поєднувати, аби вони працювали саме на оздоровлення, а не просто на результат. Усі мої підходи до учнів індивідуальні.
Про правила здорового тіла і реабілітації циркових артистів читайте в інтерв’ю з тренеркою та спортсменкою Діаною Кутаніною.
Досі колишні учні та випускники академії радяться зі мною. Тобто я для них трошки більше, ніж викладач, і мене це дуже тішить. Ми спілкуємося не лише на професійні теми, я допомагаю паралельно ще розв’язувати психологічні проблеми. Тому що вони всі рано чи пізно проявляться на тілі. Ми розбираємося, допомагаємо вивільнити емоції, і одразу видно покращення і в трюках, і професійній діяльності. Так виходить, що з усіма моїми учнями ми стаємо друзями, і мені це дуже приємно.
Здається, що і у вас є особисті духовні практики і для ментального, і для фізичного здоров’я.
Я працюю зі своїм ментальним здоров’ям – це медитації, правильне дихання, я люблю виглядати молодо. Мені приємно, коли питають про секрети моєї молодості, мовляв, ще зі студентства я майже не змінилася, питають, що я їм, що я роблю. В моєму обличчі немає жодного укола, колір мого волосся натуральний, я дуже люблю бути природною.
Це якось інтуїтивно, і така боротьба в мене ще з дитинства. Коли мама була мною вагітна, після обстеження їй сказали, що плід завмер, але батько не повірив в це, повірив в мене. Насправді я була двічі обвита пуповиною, тобто ще тоді займалася повітряною гімнастикою [сміється].
Я була переношеною дитиною, народилася майже у десять місяців. Я часто осмислювала, як потрапила в цей світ, навіщо. І я точно знаю, що народжена для того, аби робити цей світ щасливим і дійсно хочу бути корисною якомога більшій кількості людей.
А які й справді секрети молодості у Альони Дахновської?
Перший секрет – це бути завжди в позитивному настрої. Коли ти мислиш глобально, порівнюєш свою ситуацію з іншими, розумієш, що все насправді добре і знаходиш щодня якийсь позитив. Щодня знаходиш привід, за що себе похвалити, за що посміхнутися, за що бути на хвилі позитиву, щоб не страждати, не злитися, не провокувати собі зморшок.
Другий секрет – це вода. Ми на 80% складаємося з води, тому, яку воду ти п’єш, така наповненість буде і в тебе, такою буде і твоя енергія. Я ніколи не п’ю бутильовану воду з магазинів, вона не жива, вона може стояти пластику максимум три дні. Якщо немає іншої води, я беру газовану, випускаю гази і тоді можу її пити.
Декілька разів на тиждень їжджу в Житомирську область і набираю водичку з лісового джерела. Мені пощастило, що в мене не хлорована вода вдома і просто стоїть класний фільтр, тому вода залишається живою, і я її можу спокійно пити сирою. Я не киплячу воду для чаїв, не п’ю каву, бо ця вода також мертва. Я люблю пити зелені коктейлі – кропива, заяча капуста, подорожник, кульбаба, трошки джерельної води, ложечка меду, будь-який фрукт. Разом з водою в Радомишлі я збираю зелень і роблю подібні коктейлі. Взимку це сушені трави.
Ще один пункт – це дихання. Воно стало, як виявилося, причиною моєї пухлини, хоча жоден лікар мені не сказав про це. Так буває, що у жінок за 40 років з’являється ця пухлина – менінгіома. І лише мій голкотерапевт пояснив, що причиною стала неправильне дихання. Адже дихати потрібно животом, але в спортивній гімнастиці основне правило – втягнути живіт і стояти по струночці. І загалом це велика проблема жінок, адже вони не вміють дихати животом, турбуються про свою стрункість.
Наступний пункт – любити себе і своє тіло. Будете себе любити і світ навколо любитиме вас. Тіло – насправді єдине, з чим ми приходимо в цей світ і ми маємо йому віддавати данину.
Розтяжка – це теж один із пунктів. Якщо рух це життя, то розтяжка – це молодість. Правильно зроблена розтяжка оновлює шкіру, покращує кровообіг, омолоджує внутрішні органи. І, звичайно, жінка омолоджується, коли народжує дітей. Мій секрет – дві доньки. Нова енергія, нове життя завжди йде тобі в плюс.
Більше секретів можна прочитати на моїх сторінках в Інстаграм та Фейсбук.
Бажаю всім читачам скорішого мирного неба, любові до себе, створення прекрасних мрій, йти до них та насолоджуватися шляхом до них!
Підписуйтесь на Circus Life в Instagram та Tik-Tok.
