Анастасія та Роман Ващенки – засновники Jin Roh Circus – продакшну, що відомий у всьому світі. А ще вони херсонці, які в перші дні окупації міста стали частиною руху спротиву. Вони відновлюють свою справу після деокупації і не збираються виїжджати з міста, адже “Херсон треба відбудовувати”.
Jin Roh – це велика команда, яка працює в цирковій індустрії понад 10 років. Як ми зараз можемо означити вектори вашої роботи?
[Роман] Jin Roh постійно еволюціонує. Сьогодні ми себе позиціонуємо як Jin Roh Production – компанія, що має три кластери. Перший – продакшн, виготовлення циркових шоупрограм. Другий – школа, до моменту повномасштабного вторгнення в нас була найбільша циркова школа в Україні, близько 300 учнів.
І третій кластер – це технічне спорядження, виготовлення циркового реквізиту, зокрема пошиття костюмів. Важливо, що ми займаємося сертифікацією нашого реквізиту. Оскільки більшість часу ми виступаємо за кордоном, тому сертифікація і безпека нашого реквізиту – це суттєвий нюанс.
[Анастасія] Ми самостійно виготовляємо музику, відеоконтент для шоу, мінімально беремо ззовні. Музику прописують наші композитори, відео для беку – відеомейкери.
Зараз їх трошки порозкидало по різних частинах України та закордону, але ми знаходимо шляхи вирішення. Нещодавно зробили дистанційне шоу для одного із замовників. Відео монтував хлопець із-за кордону, реквізити виготовляли в Україні, до Херсону повернулася наша швея, навіть артисти побачилися вперше вже на тренуваннях. Ставили шоу в Польщі, потім перевезли в Бразилію, така цікава логістична гілка в нас вийшла.
Що означає назва Jin Roh?
[Анастасія] Якщо шукати в інтернеті значення, ви його не знайдете [усміхаються]. Ми досі про це ніде не писали і не говорили, тому буде для вас невеликий ексклюзив.
В мертвій мові, що давно панувала на території сучасної Японії та Китаю, був ієрогліф, який читався як Jin Roh. Він позначав особливий термін, який використовувався досить рідко і позначав він надсилу.
Нам дуже запала ця ідея, бо таке тлумачення корелюється з цирковим мистецтвом, де людина повинна кожного разу трохи перестрибнути саму себе.
А логотип – слов’янський коловрат. Тобто ми поєднали східну філософію і український символ. Коловрат сходиться до центру, як всі вектори, за якими ми працюємо – хореографія, гімнастика, школа, виготовлення реквізиту і все-все.
Скільки осіб зараз працює у вашій команді, зокрема артистів і людей, які супроводжують шоу технічно?
[Роман] Зараз працює 62 артисти. Людей, які супроводжують технічно – близько 10. До великої війни команда була більшою, ми мали плани по розширенню майстерні, хотіли купувати додаткове обладнання, але зі зрозумілих причин зараз це все заморожене. Якщо до повномасштабного вторгнення у нас було мінімум 4 швеї, зараз – одна. Так само і техніки – було близько 10, а зараз 3 – 4.
Про роботу та підходи до тренувань Київської студії повітряної гімнастики Duo Pospelov Creative Studio читайте в нашому інтерв’ю з її засновниками.
Тобто у вас фактично замкнений цикл продакшну. І діти, які приходять в студію на тренування, розуміють, що зможуть одразу реалізуватися в тому шоу, які ви ставите?
[Анастасія] Так воно і є, більшість артистів – це колишні наші студенти, ми дуже мало беремо артистів ззовні. Саме через побутові нюанси, тому що професійні скіли – це чудово, але циркова діяльність – це гастролі. І велика кількість питань щодо комфорту, співпраці всередині команди залежить від ставлення одне до одного.
Який би крутий акробат не був, якщо з ним не може вжитися команда – це стає великою проблемою.
Зазвичай всі бачать цирк як індустрію свята, легкості, сміху, видовища, але є бекстейдж – і це титанічна праця великої кількості людей. Інколи саме відчуття правильної команди є навіть більш пріоритетним, ніж короткочасні можливості артиста. Адже скіли ми можемо підтягнути, довчити, допрацювати, а взаєморозуміння між людьми набагато складніше корегувати.
Коли відбираємо артиста, першою чергою дивимося на його резюме, візуал, фото, але є ще особистісний відбір. На моменті кастингу всі дуже заохочені працювати, всі позитивні. Потім в процесі постановки в перші два тижні ти розумієш, чи можуть виникати проблеми з комунікацією.
Тренування Jin Roh після деокупації Херсона
А було таке, що за ці два тижні ви відмовляли людині, яку взяли?
[Анастасія] Декілька разів було. Легше, коли ти формуєш команду зі своїх учнів, які з дитинства привчені бути позитивними, відкритими, добре знаходять спільну мову між собою, готові до експериментів.
Наші учні можуть працювали з різним реквізитом, проходять танцювальну школу, постановництво, акторську майстерність, відчуття музики. І коли ми закінчуємо навчання, вони одразу переходять в робочий процес. Тобто вже є артист – самостійний, адекватний, сильний фізично, морально. Наприклад, поставити шоу за тиждень – не для всіх це нормальна швидкість, а вони до цього ставляться добре.
Коли ми спілкуємося з директорами цирків, часто чуємо, що багато талановитих артистів виїжджають з України, підписуючи контракти за кордоном. Тобто є кадровий голод. Чи є у вашій роботі така проблема? І що ви тоді пропонуєте своїм артистам, щоб вони залишалися?
[Роман] Це питання можна розкласти на два етапи. Перше, як ви вже, мабуть, бачили, в цирку є культ репутації.
На перший погляд здається, що індустрія цирку велика, насправді вона дуже маленька, всі одне одного знають, і для всіх є пріоритет репутації.
Тобто, якщо артист погано себе зарекомендував в одній компанії, то отримати гарний офер в іншій – для нього автоматично шанси менші. І навпаки, якщо компанія або директор цирку якісь нечемні люди, ця інформація теж розповсюджується дуже швидко. Тому на ринку виживають саме адекватні люди і адекватні компанії.
По-друге, це велика помилка молодих артистів, що вони занадто швидко виїжджають з України за кордон. Там трохи інший досвід, до якого людина має дорости покроково.
Команда Jin Roh Circus
Якщо артист потрапляє, умовно кажучи, в 17 – 18 років в Америку, є два варіанти. Або у нього все вдалося, далі йде поступово до успішніших проєктів. Але шоу-бізнес – це частково удача. І ти можеш короткочасно потрапити до проєкту високого рівня, працювати на шалених умовах. Але проєкт закінчиться, іншого такого ж не буде, а людина на гірше вже не згодна і може чекати роками наступну круту пропозицію.
По-третє, у світі за українськими артистами йде полювання. Бо в нас сильна циркова школа, слов’яни гарно виглядають, в них чудова статура. Велика кількість артистів в світі, професійних і топових, це слов’яни і саме вихідці з України.
Тому рішення цієї проблеми має бути комплексне, повинна бути дуже тісна колаборація, зокрема фестивалі. Нещодавно ми були у Львові на “Яскравій арені”, і там виступали зовсім не аматорські колективи, як їх називають. І це кліше потім спричиняє упереджене ставлення у великих цирків до молодих артистів.
Повинна бути дуже тісна взаємодія великих цирків з такими колективами. І якщо б взаємодія відбувалася раніше, наприклад, цирки починали запрошувати юних артистів віком 14 – 15 років, то до 20 років, попрацювавши в Україні, вони могли б спробувати себе за кордоном і йти поступово цими кар’єрними кроками.
Ми всі розуміємо, що на цьому етапі розвитку нашої держави фінансово ми не можемо, наприклад, конкурувати з Лас Вегасом в Америці. Але ми можемо інше – надати нормальні побутові умови артистам, створювати цікаві програми і цікаві колаборації з колективами – це не коштує величезних грошей.
Тому що, як правило, великі цирки прикриваються бюджетами.
Але не все вимірюється бюджетами. Можна зробити дійсно класний проєкт за відносно невеликі гроші, але він буде цікавий і для артистів, і для режисерів, і для креативної команди.
Шоу Jin Roh Circus
На початку березня 2022 року Херсон опинився в окупації. Ми знаємо вашу неймовірну історію спротиву, як ви виходили на мітинги, зшили з костюмних тканин великий український прапор. Що в цей час було зі студією? Як потім проходив процес відновлення? І головне питання – безпекова ситуація в місті дуже важка, чому ви не виїжджаєте?
[Анастасія] Ми тут, щоб тут було менше російських облич [усміхаються]. Це історія Романа.
[Роман] Ми адекватні люди і, звісно, розуміємо ризики. Коли почалася окупація, Настя була за кордоном на гастролях, повернулася в червні, я був у місті, потім виїжджав до початку літа.
Я, як керівник, маю бути своєрідним маяком для всієї команди, для школи, щоб заспокоювати, вселяти віру, що все буде добре. Розумієте, це зовсім не коректно заспокоювати херсонців, сидячи в умовному Києві чи Львові.
Ми взагалі не розглядаємо Jin Roh ні за кордоном, ні в жодному іншому місті України, хоча мали запрошення. Херсон, чесно кажучи, не найкраще місто України, йому є ще куди розвиватися в різних напрямках. Але в нас настільки сильна емоційна прив’язка до нього – по цих вулицях ми бігали з друзями в дитинстві, тут я зустрів Настю, тут народився Jin Roh.
Березень, 2022 рік – мітинг проти окупантів у Херсоні
Ми хочемо показувати на своєму прикладі, що Херсону потрібні люди, що сюди треба повертатися, і Херсон треба відбудовувати. В місто йде гуманітарна допомога, про людей не забувають, але крім матеріальних можливостей, ще потрібні руки, які зможуть взяти фанеру і забити вікно, розвантажити і відправити гуманітарку тощо.
Херсон не може існувати без херсонців. Я тут морально себе легше відчуваю. Кожен херсонець, де б він зараз не був, повинен рано чи пізно зробити цей вибір і приїжджати та відбудовувати свій дім. Не тільки Херсон, але й Україну загалом. Наша швея повернулася до міста, вона була в Кривому Розі, бо ми запропонували їй робоче місце, так і має бути.
Ми намагаємося відновити тренування в дитячій школі. До нас приїжджають на вихідні діти з Одеси, Миколаєва, Києва. Але ми обов’язково зважаємо на безпекову ситуацію. Якщо починаються сильні обстріли, попереджуємо дітей, щоб не приїжджали. Кожне тренування плануємо під ситуацію в місті.
В Херсоні є більш безпечні райони, і райони, які обстрілюють частіше, ми тренуємося в безпечніших. Один із наших залів – це бомбосховище, там тепло, є вентиляція і все облаштовано так, що буквально можна жити.
30 березня 22 року – перше тренування під час окупації / Червень 2022 – тренування в парку в Черкасах
Трохи про вашу участь у фестивалі “Яскрава арена”, ви були постановниками частини “Покоління Freedom UA”. Що ви для себе там побачили? Чому ви прийняли запрошення пані Ольги?
[Роман] З пані Ольгою ми знайомі від початку заснування фестивалю “Яскрава арена”. Ми як школа брали участь в першому фестивалі. Цьогоріч ми обговорювали тематику, куди треба рухати цирковий фестивальний рух, як його модернізувати, адаптувати під воєнні виклики.
Читайте про наші враження від цьогорічного фестивалю “Яскрава арена” у Львові в репортажі.
В дитячому цирковому мистецтві фестивалі взагалі дуже важливі. Бо в 90% випадків колективи не тренуються в цирках. Але ж вони повинні мати доступ до циркової арени, це інше навіть на рівні відчуттів.
[Анастасія] В цьогорічному фестивалі ми намагалися поєднати європейські традиції і український дух. Брати з кожного боку найкраще. І так з’явилася концепція двоетапності фестивалю. Адже, коли приїжджають 300 дітей, показують провдовж 3 – 4 днів кілька сотень номерів, журі стає важко дати адекватну оцінку, номери одного жару здаються дуже схожими. А важливо дати рекомендації для покращення кожному учаснику та керівникові.
Тому перший етап – це був онлайн-відбір, де всі охочі могли надати свої номери, і професійне журі відправило характеристику кожному відео. Це дало змогу відразу підняти планку якості другого етапу. Тому що там кожен номер вже був унікальним. Їх погрупували і створили три окремі програми.
Ми ставили програму для “Покоління Freedom UA” – більш комерційного характеру, драйвову, мотивуючу, щоб вона трохи відрізнялася по своїй енергетиці. Ми хотіли виокремити саме дух перемоги і розуміння того, що попереду все буде добре. Саме ці діти – це діти вільного покоління.
Анастасія та Роман Ващенки на фестивалі “Яскрава арена” у Львові / Фото: Микита Делюков
Ви маєте величезний досвід роботи з дітьми, з ними брали участь у чималій кількості фестивалів, конкурсів. Які критерії їхнього відбору є у вас? В якому фестивалі варто брати участь, а в якому категорично ні?
[Роман] Перш за все, варто звертати увагу на склад журі. Там мають бути працівники циркових компаній, артисти, представники індустрії. Керівник місцевого управління культури, чиновники різного штибу ніколи не дадуть професійного фідбеку та настанов для учасників. В таких фестивалях здебільшого участі ми не беремо, хіба що для загального розвитку учнів-початківців і якщо територіально він недалеко.
Але, коли номер відпрацьовувався пів року, зроблений спеціальний реквізит тощо, він вимагає професійного середовища. Дитина повинна почути професійний відгук – це найголовніше.
Пане Романе, пані Анастасіє, кого б з учасників цьогорічної “Яскравої арени” ви могли б виділити?
[Анастасія] Я людина візуал, мені потрібно, щоб все було гарно, музично, продумано, щоб дитина була підкована з точки зору акторської майстерності. Можна виділити Горбацевич Анастасію – наймолодшу учасницю. Співвідношення того, що дитина робила, її віку, її візуального вигляду – це вражає. Я знаю, яка це титанічна праця тренера, ці трюки на висоті – буквально номер з кіно.
Дуже приємно було працювати з вокалістами, вони ініціативні, виконували все, горіли експериментами.
[Роман] Для мене відкриттям стала Катя Ларіна. Я не буду брати зараз моральну складову, що це дівчинка з Костянтинівки, усі розуміють, що довелося їй пережити.
Але я хочу виокремити цей приклад, бо я дуже люблю пахарів. Я не люблю талановитих людей, яким легко все.
І Катя – це класний приклад якості у багатьох аспектах. Вона спокійна, вона чує. Це дуже рідкісна риса для молодих артистів. Вона тренується, попри все, сама шукає педагогів. Я знаю, що вона онлайн тренується, за кордоном наймає тренерів. Катя – вже дуже професійна артистка, в неї круті трюки, вона органічно почувається на менежі, вона молода, гарна, сильна, граціозна.
Читайте наше велике інтерв’ю з 13-річною Катериною Ларіною про її шлях до успіху та перші кар’єрні кроки.
До того ж вона чітко знає свою мету і йде до неї. Нам дуже сподобалося навіть морально з нею працювати, жодних проблем, всі завдання, які ми ставили, все виконувалося.
Шоу Jin Roh Circus
[Анастасія] Мені приємно також було працювати з керівником студії “Едельвейс” Світланою Непомнящою. В них був чудовий номер артистки, яка стріляла з лука.
Дуже потужна керівниця, мені не треба було пояснювати, сперечатись, переконувати, я знала, що дам завдання і вони все зроблять так, як треба.
Я ціную такий підхід, бо є керівники зовсім не гнучні. Не хочуть прислухатися, вчитися, виходити із зони комфорту. А як можна розвиватися, якщо бажання немає?
Навіть, коли розробляли ідею “Покоління Freedom UА”, пояснювали концепцію керівникам і частина з них одразу ж сказала: “Це неможливо”. А в мистецтві взагалі не існує слово “неможливо”. Я розумію, коли кажуть, що важко, немає змоги відпрацювати тощо. А “неможливо” – означає, що люди застрягли в своєму баченні і не хочуть йти далі. Так вони, на жаль, і налаштовують своїх унів, а це вбиває бажання зростати і вдосконалюватися.
Завдання кожної школи – це надати максимально широкий спектр світогляду для молодих артистів.
Хотіли б закінчити питанням, яке ми ставимо всім творчим дуетам. Як ваша спільна робота впливає на взаємостосунки сімейні і творчі? Перед цим, будь ласка, розкажіть, з чого ви починали і чи складно було разом будувати бізнес?
[Роман] Я виходець з гімнастики. Анастасія — призерка Європи з бальних танців.
[Анастасія] Це був 2008 рік, ми були молоді-дурні [сміються]. Роман разом з хлопцями тоді займався акробатикою. Я зацікавилась, хотіла теж розививатися в цьому напрямку, так нас познайомили спільні друзі.
Вони працювали як каскадерська група, тоді була Федерація каскадерів України. Потім почали приєднуватися дівчата, які хотіли розвиватися в дещо іншому напрямку.
Тоді якраз знадобилися мої танцювальні і педагогічні скіли. Мені було 16, я здобувала педагогічну освіту. Певний час дівчата займалися своїм стилем, хлопці – своїм, а згодом вони поєдналися.
Впродовж кількох років почали з’являтися інші напрямки, зокрема й комерційні. З ініціативної групи все переросло в своєрідний навчальний центр. Стрімко все почало розвиватися років через 3-5 вже, на той час було приблизно 250 людей і почали з’являтися дитячі групи. Саме тоді Jin Roh став масштабним продуктом – постановницький цех, школа, продакшн. Згодом все переросло у створення повноцінних шоу під ключ – у вас є ідея, у нас є рішення.
Шоу Jin Roh Circus
Тобто спочатку ми з Романом познайомилися, почали разом працювати і згодом вже з’явилися романтичні стосунки, а не навпаки. В шлюбі ми з 2016 року. До речі, наша річниця припала якраз на фестиваль “Яскрава арена” у Львові.
[Роман] Як поєднувати професійні і особисті моменти? Це важко. Якщо я буду казати, що у нас ідеальний тандем, то ні.
[Анастасія] Ідеальний, можливо, бо я емоційна і виконувач, а Роман ідейний натхненник і дуже спокійний.
[Роман] Ми обрали для такий стиль: в кожного є свої професійні обов’язки, свої робочі моменти і кожен бере на себе відповідальність за них. Тут важлива довіра, ми часто радимося, ухвалюємо спільні рішення, але в кожного є власна зона відповідальності. Мабуть, в цьому й секрет.
Ми дякуємо Jin Roh за сильну громадянську позицію і захоплюємося! Дякуємо за інтерв’ю і обов’язково приймемо їхню пропозицію приїхати до Херсона, коли безпекова ситуація покращиться!
*Усі медіа надані з особистого архіву подружжя Ващенків
Підписуйтесь на нас в Instagram: https://instagram.com/circuslife.com.ua.
