Редакцію Circus Life також запросили як глядачів, і хоч ми не належимо до наукової спільноти, виступ пана Олега справді захопив нас і розкрив багато цікавого про минуле українського цирку.
Темою його роботи стала: “Циркове мистецтво на західноукраїнських землях (кінець ХVІІІ – ХІХ ст.)”. Написана вона під керівництвом Владислава Вікторовича Корнієнка – директора Національного цирку України, доктора культурології, професора, заслуженого діяча мистецтв України.
Читайте невдовзі в розділі “Авторська колонка” статтю Олега Поспєлова за темою дисертації.
Саме він розповів нам, що дисертація Олега Поспєлова стала першою на циркову тематику написаною на базі Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого та першою в своїй царині з часів пандемії COVID-19.
Ми в Circus Life впевнені, що український цирк заслуговує не лише медійного висвітлення, але й більш ґрунтовного осмислення – наукового. Коротко про роботу пана Олега, історію, яка передувала написанню дисертації – далі.
Пане Олеже, як у вас з’явилася ідея займатися науковою діяльністю після багатьох років успішної артистичної кар’єри?
У 2017 році я вступив до аспірантури Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, тоді ми з дружиною ще активно виступали. Моїм керівником став на той час ректор Київської академії естрадного та циркового мистецтв, а нині директор Національного цирку України, Владислав Вікторович Корнієнко, який 16 років тому був моїм викладачем в Театральному інституті.
Читайте про кар’єру подружжя Поспєлових та заснування власної студії повітряної гімнастики в нашому інтерв’ю.
Мені потрібно було за місяць підготуватися до вступних іспитів, здав тоді першу роботу і сидів у свої майже 40 років над підручниками з естетики, аби підготуватися до екзаменів.
Так я вступив до аспірантури і одразу ж почав шукати тему для майбутньої наукової роботи. Якось я натрапив на стару львівську газету з рекламою циркових гастролей датованих серединою XIX століття. Мене це дуже зацікавило, і так ми з керівником вирішили, що треба науково розробляти цю тему.
Як ви знаходили ці унікальні давні джерела для своєї роботи?
Я гадаю, що якихось років 10 тому це було б неможливо зробити. Переважна більшість цих матеріалів була в університетських бібліотеках Сполучених Штатів Америки. Але згодом їх відцифрували в форматі PDF і виклали в електронних бібліотеках.
Також це бібліотека Ягеллонського університету у Кракові, Австрійська національна бібліотека у Відні. Треба було завантажувати ці тисячі джерел, просто сидіти і шукати в них інформацію саме про цирк.
А це стара німецька мова, стара польська мова. Іноді доводилося цілий день просто дивитися номер за номером і нічого не знайти. А бувало таке, що відчував себе золотошукачем – знайти потрібну інформацію було, як знайти шматок золота.
Я передивлявся й перечитував все, тому що цієї інформації взагалі ніде немає. Ніхто ніколи про це не писав. Західноукраїнський регіон просто випав з уваги взагалі. Тому доводилось брати ці перші джерела, досліджувати, потім перекладати їх, потім систематизувати, хронологізувати. І вже так поступово це йшло в роботу.
А була ще якась складність, крім роботи із джерельною базою, можливо під час роботи з іноземними мовами?
Я свого часу закінчив Кловський ліцей, там вивчав англійську і французьку. Потім, коли працював у Німеччині, вивчив німецьку мову. До того ж під час артистичної роботи ми багато працювали з поляками, тому розумію і польську. З цим мені було доволі легко.
Коли я писав роботу, ми ще активно виступали і з нами було багато колег з Німеччини, Польщі тощо. Я просто підходив і питав, чи можуть вони допомогти? І вони навіть іноді сміялися, відповідали, що такою мовою в них вже не пишуть, бо це стара мова. Іноді вони також сиділи я зі мною, читали, і для них це було цікаво. Так поступово я складав цей пазл з фактів.
Я також вивчав історіографію, методи дослідження. Впродовж цих років опублікував 14 наукових статей.
На написання роботи загалом в мене пішло близько 4 років, я закінчив аспірантуру у 2021 році, у 2022 ми чекали акредитації, я вже був готовий і до захисту. Він планувався на 6 березня, але в лютому почалося повномасштабне вторгнення і це дещо відклалося.
Захист відбувся так, як ви очікували чи були труднощі?
Ви знаєте, справді це перевершило будь-які очікування. Звісно, я дещо хвилювався щодо питань, хоча я й глибоко розуміюсь на цій темі. Коли був за кордоном, навіть мав можливість купувати різноманітні англомовні видання за темою.
Коли перша рецензентка Марина Романівна Черкашина-Губаренко зачитала свій відгук, а це заслужена людина, доктор мистецтвознавства, в мене буквально відкрилося друге дихання. Це були не каверзні питання, а радше наукова дискусія, в якій я вже почувався, як риба у воді. Захист, як на мене, пройшов успішно.
Однозначно! Навіть нам, як людям, що не працюють в науці, було дуже цікаво вас слухати. Тож, питання на завершення. Чи плануєте ви продовжувати наукову роботу і якщо так, то за якими напрямками?
Звичайно. Я взагалі, коли починав тільки опрацьовувати цю тему, зібрав матеріал і виокремив тільки інформацію щодо кінця XVIII-XIX століття. Але далі не менш цікава історія розвитку циркового мистецтва, тож я сподіваюся, що я обов’язково знайду час і буду продовжувати цю наукову роботу.
Також в мене є плани займатися викладацькою роботою.
Ви вже отримували запрошення?
Запрошення було одразу, адже наукова робота передбачає все ж таки викладання.
Впевнені, що у вас все вдасться і студенти будуть слухати ваші лекції з такою ж цікавість, як слухали вас ми на захисті! Дякуємо, що поділилися своїм досвідом, переконані він зможе мотивувати і надихати ваших колег!
Підписуйтесь на нас в Instagram: instagram.com/circuslife.com.ua.
