Вистава “Нова генерація” від головної режисерки Вероніки Гумарової гучно заявила, що глядач побачить нову генерацію людей, які вражатимуть надприродними здібностями.
На перших секундах шоу ми знайомимося з дивакуватим, але дуже милим клоуном, якого чудово втілив Олексій Красних. Це не той клоун, від якого чекаєш реприз чи хустинку з носа, бо він прийшов на цю виставу в супроводі штучного інтелекту – Гуглі. Поки Гугля кепкує з невмілості клоуна, зал налаштовується на щось дуже незвичне.
Ми ще побачимо Олексія Красних на сцені впродовж вистави, й на здивування його гумор не поділить нас на дві контрастуючі групи глядачів – малечу і дорослих. Його жарти та взаємодія будуть настільки універсальними і живими, що дорослі сидітимуть з відкритим ротом, роздаватимуться сміхом і з задоволенням виконуватимуть всі накази клоуна.
Однак це буде далі, а спочатку без довгих вступів, зайвих загравань з глядачем, з першої ноти оркестру шоу занурює нас в атмосферу новітнього цирку.
Є дві речі, що дуже додають виставам Національного цирку ефекту “вау” – неймовірний оркестр на чолі з Марком Резницьким та ексцентричний балет під керівництвом Олександра Майбенка.
Тож спочатку ми побачили в “Новій генерації” уже давно знайомих та улюблених мімів – Анастасія Галушка, Максим Литвиненко та Арсен Шевель. Саме вони є провідником до цього цирку майбутнього, вони вчать глядачів грати в цирк через VR-окуляри, потрапляти стрілою в яблуко, а не в обличчя і просто насолоджуватися атмосферою світу технологій та можливостей.
Окреме захоплення викликали їхні костюми та костюми всіх без винятку учасників шоу – від вокалістів до балету, кожна деталь образів зупиняла на собі погляд.
Звісно, основна частина вистави почалося з козира, яким частенько користується Національний цирк, аби захопити глядача і вже не дозволити відвести погляд – перший номер має бути в повітрі.
І це було дуже сміливо, бо відкривати виставу з номеру Олени Баіної на трапеції – це великий ризик, бо планка “вау” ефекту глядача одразу піднімається максимально. І виникає питання: “А що ж далі?”. Починати шоу трапецією – це і є характеристика нової генерації, жодних довгих вступів, відразу до справи.
Саме таку Олену Баіну ми хочемо бачити. Ця артистка – про ризик, про швидкість, про яскравість, про “в прірву з головою”. Було помітно, Олена сама кайфує від того, що відбувається на манежі.
За цей цирковий сезон артистка ще жодного разу не повторила реквізит. Впевнені, що вже є такий глядач, який принципово ходить на всі шоу з гімнасткою, аби побачити, з чим працюватиме Олена цього разу.
Статус людей з надможливостями в цьому шоу довів і Антон Сидоренко в номері “Клішник”. Нагадаємо, що артисту лише 15 років, але цей сезон для цього став направду зірковим.
І хоч уважний глядач може згадати “Клішника” з Хелловінського шоу, менш захопливим він не став. Однак режисерам все ж варто було допрацювати образ артиста, аби він трансформувався відповідно до тематики цього шоу.
Після естетичного номеру на люстрі в різдвяному шоу Олена Долинська продовжує дивувати нестандартним реквізитом – оригінальним кільцем, переплетеним сітями, що створили алюзію на таку собі нейромережу.
Виступ в повітрі між променями лазерів став дуже концептуальним. Однак, деколи об’ємність реквізиту дещо заважала оцінити майстерність трюкової частини номеру артистки. Звісно, фірмову фінальну “крутку” ми оцінили як завжди.
Втіленням ніжності та відточеної технічності стали сестри Хайлови. Це перший цирковий сезон в житті одинадцятикласниць Валерії та Мирослави, але на кожному шоу вони змогли продемонструвати свою універсальність в роботі з різним реквізитом. Артистки щораз вирізняються продуманими костюмами, адже після супер естетичного образу disco-girls в повітрі вони перевтілились в стильних пташок на партерному кільці.
В цьому шоу направду особливими стали номери втілені артистами-чоловіками. І почалося все з повітряної гімнастики від Вадима Маковецького в поєднанні з вокалом Кіра Каплуновського.
Артист довів, в повітряній гімнастиці є місце для хлопців. А трюкова частина в поєднанні з полотнами, петлею та кільцем може бути не менш естетичною, ніж у виконанні Олени Баіної чи Олени Долинської.
Під час жонгляжу Віаама Хассана мимоволі приходить думка, що десь так, як Віаам, мають виглядати єгипетські боги Хамурапі. І тільки потім ми дізналися, що артист справді родом з Єгипту. Артист тільки вивчає українську, але ми чудово розуміли його через мову жесту, руху, мову жонглювання, без перебільшення надзвичайно якісного.
Рухи артиста, його взаємодія з мімами та загравання з глядачами – створили космічну атмосферу. А після жогляжу дев’ятьма кульками, ми вже почали сумніватися, чи Віаам не направду надлюдина.
Але жодних сумнівів у надзвичайних здібностей не залишилось після виступу акробатів на доріжці Артура Юшковського, Івана Юшковського, Юрія Шевченка, Вадима Довгопола та Валентина Святинчука. Потужний виступ, який викликав єдине питання: “Хлопці, де ви були раніше?”. Це безпрограшний симбіоз трюків високого рівня та краси тіла, які просто незаконно було ховати досі.
Уже на другій постановці поспіль ми бачимо “Піксельне шоу” від театру вогню та світла “Обрій”. Театралізований номер з елементами акробатики та світловим шоу чудово доповнив можливості новітнього цирку. І хоч з технічного погляду це видається не складно, але демонструє вдалий вихід за класичні циркові форми і жанри.
Національний цирк продовжує експерименти і стверджується у векторі – цирк має сенси і повинен їх розкривати. Він доводить, що українська молодь готова потужно працювати і на неї вже можна цілком покластися в шоу. Тому слова про “брак артистів в Україні” для нас поки що лише слова, а можливо питання в самих цирках?
Фото: Микита Делюков.
Підписуйтесь на Circus Life в Instagram та Tik-Tok.
