Цей матеріал присвячений тим, хто віддав своє життя захисту та обороні України – військовим, волонтерам, і усім небайдужим українцям. Серед них – багато артистів та співробітників цирку, які залишили рідні стіни і долучилися до лав Збройних Сил України та Сил територіальної оборони.
Дехто з них поділився особистими, подекуди дуже непростими історіями.
Микола Біленький – клоун-килимний.
“Після 24 лютого переді мною не стояло вибору як такого. Свого часу я проходив військові навчання, маю навички вправлятися зі зброєю.
24 лютого я вже стояв у військкоматі, пішов туди добровільно, мій вибір був дуже вмотивований і однозначний. Хоча я міг цього не робити, я останні 10 років почергово виступав у Великобританії і у Львові. Я мав уже підписаний контракт і міг далі виступати за кордоном.
Але в мене двоє синів, як я зможу дивитися їм в очі, якщо не виконаю свій громадянський обов’язок? Дружина теж підтримала моє рішення.
Спочатку я служив у 24-ій бригаді імені короля Данила, був водієм розвід взводу. Ми пройшли військовий вишкіл протягом 21 дня і були відправлені на Херсонський напрямок. Потім майже рік були на Донецькому, Луганському напрямках. Під Бахмутом я отримав контузію. Після госпіталя мене відправили до Центру спеціального призначення Військової служби правопорядку (ВСП).
Наразі я працюю на Донецькому напрямку у ВСП, виїжджаю на бойові завдання з Краматорська.
Я – артист цирку, але тут це особливо нікого не дивує. Зі мною служили люди різних професій – і бізнесмени, і журналісти тощо. І всі вони йшли добровільно, без жодних повісток.
Відпустки у нас не часті. Після контузії я заїжджав на 10 дні додому, наступна відпустка не ясно коли буде.
Чесно кажучи, цирку мені не вистачає. Я би з задоволенням зараз це все з себе зняв і пішов назад в цирк. Не знаю, зможу я це зробити чи не зможу. Бо те, що я бачив, вже нікуди не сховаєш і під подушку теж не заткнеш, бо воно все сниться, воно все вертається. Від кожної людини, яка тут була, все одно буде пахнути війною, від цього не відмитись.
Я іноді задаю собі питання, чи зможу я далі жити після всього цього. Скільки часу треба буде, щоб прийти додому, відновитися, подивитися людям в очі і говорити правду. І зараз я кожного дня виїжджаю і не знаю повернуся я чи ні. Але дуже хотілося б вірити, що повернуся.”
Козинко Андрій – еквілібрист, заслужений майстер спорту України зі спортивної акробатики.
“Протягом останніх півтора року я служу на Донецькому напрямку. До цього я працював в груповому номері як еквілібрист на першах. Але керівник тяжко захворів, номер почав буквально розпадатись і тоді мені прийшла пропозиція долучитись до лав Збройних Сил України.
Після двомісячних навчань став в стрій 79-ої окремої десантно-штурмової бригади.
Тоді страхів не будо ніяких, з часом з’явились, але більше від невизначеності. Моя сім’я відпускала мене не легко, але це було моє рішення, я озвучив його і все. Зараз дуже хвилюються і переживають, бо відпустка може бути раз в рік, бачимося надзвичайно рідко.
Більшість моїх побратимів були здивовані, що з ними служить цирковий артист, до того ж Заслужений майстер спорту. Насправді є можливість повернутися назад на манеж, і я замислююсь над цим. Я вже в керівника купив реквізит, планую повертатись, питання лише: “Коли?”.”
Нам вдалося поспілкуватися із Синегубом Олександром Івановичем – керівником відділу Національного цирку України, в якому до повномасштабного вторгнення працювали бійці Володимир Сушевський та Олександр Пасько.
“Володимир Сушевський (позивний “Дядя Вова”) служив у 2014 році, рік і сім місяців був на сході, брав участь в АТО. Свого часу ми з ним проходили службу ще в Радянській армії. Одразу після початку повномасштабного вторгнення він теж зібрав речі і не роздумуючи повернувся до своєї бригади.
Його мотивацією було, як і у більшості – захист Батьківщини, до того ж Володимир вже мав досвід реальних бойових дій. Спочатку служив у 52-ій окремій механізованій бригаді, потім приєднався до батальйону “Вовки Да Вінчі”.
Восени 2023 року воював на Куп’янському напрямку, але в ході важких боїв Володимир загинув. За свідчення побратимів і командира, це сталося просто на їхніх очах. Але оскільки території бійців зайняв ворог, тіло не було передано нашій стороні, і рідні отримали документ, що Володимир Сушевський зник безвісти. Це було першого листопада 2023 року.
Олександр Пасько, як і Володимир Сушевський, пішов служити добровольцем. Олександр став до лав ЗСУ приблизно через місяць після повномасштабного вторгнення. Приєднався до підрозділу, де вже служили його рідні, знайомі. З міркувань безпеки він проти розголошення конкретної інформації про місце служби.
Олександр до 2022 року не мав жодної військової підготовки, пішов до армії, бо так вирішив, не міг просто спостерігати за тим, що відбувається.
Ми часто говоримо з ним телефоном, наскільки це можна назвати частими розмовами. Його життя, певно, як і більшості перевернулось з ніг на голову. Сім’я дуже хвилюється, за 2 роки служби був у відпустці всього 10 днів.
Рано говорити про повернення до цирку, хлопці зараз в принципі стоять за повернення до нормального життя, життя до 24 лютого, але ми їх, звісно, завжди чекаємо.“
Хоробрість і єдність нашого народу викликають почуття поваги всього світу. Люди кинулися в бій за рідну землю. Осторонь не залишилися й циркові. Ми підготували імена Героїв українського цирку, що перебувають на військовій передовій. Вони звільняють українські землі на різних напрямках та щодня, ризикуючи життям, наближають усіх нас до перемоги. Серед них є представники з багатьох циркових колективів України.
Державне підприємство “Національний цирк України”:
Володимир СУШЕВСЬКИЙ (столяр) – загинув.
Владислав ГРУДИНИН (артист балету) – загинув.
Володимир КРАСНОЛУЦЬКИЙ (інженер-освітлювач) – інформація про місце перебування відсутня.
Сергій ГРИЩЕНКО (майстер).
В’ячеслав ХОРОШУН (слюсар).
Ігор БАЧИНСЬКИЙ (інспектор оркестру).
Сергій ВИШНЯКОВ (оркестрант).
Олександр ПАСЬКО (слюсар).
Михайло САП’ЯНЕНКО (провідний лікар вет. медицини).
Олександр ФЕДОРОВ (інженер із звукозапису).
Сергій ЧУБЕНКО (водій).
Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв:
Іван ЧЕКАНЮК (випускник КМАЕЦМ) – загинув.
Сергій УШКЕВИЧ (випускник КМАЕЦМ) – загинув.
Валентина МАКАРЕНКО (студентка КМАЕЦМ) – загинула.
Тігран ЗАЗЯН (випускник КМАЕЦМ).
Павло ГЕРАСИМЕНКО (випускник КМАЕЦМ).
Олег ПЕТРОВИЧ (викладач КМАЕЦМ).
Василь ТАМУЛІС (працівник КМАЕЦМ).
Державне підприємство “Державна циркова компанія України”:
Вадим САМОДУРОВ (асистент циркового номеру).
Юрій ІВАНІЧОК (керівник і артист трьох номерів).
Андрій КОЗИНКО (еквілібрист).
Державне підприємство “Дирекція пересувних циркових колективів України”:
Дмитро ПЕТРОВ (ілюзіоніст).
Петро МАЛІЙОВ (ілюзіоніст).
Михайло ДЕМ’ЯНЧУК (килимний).
Ігор РОДЬКО (акробат).
Максим ЄРЕТИЧЕНКО (звукооператор).
Геннадій ПРОЗОРОВ (адміністратор).
Олександр КРАВЧЕНКО (завідувач складу).
Олександр СОЛОВЙОВ (водій).
Державне підприємство “Запорізький державний цирк”:
Владислав КУЛІЧЕНКО (уніформіст).
Державне підприємство “Львівський державний цирк”:
Анатолій ФЕДОРИШЕН (начальник відділу охорони).
Михайло ГРАБОВСЬКИЙ (охоронник пожежний).
Тарас СВІДЗІНЬСЬКИЙ (уніформіст).
Богдан КОКОТАЙЛО (освітлювач).
Роман ПИЛИПОВИЧ (артист).
А також:
Микита ТРУБЕЦЬКИЙ (акробат) – загинув.
Микола БІЛЕНЬКИЙ (килимний).
Кирило ВАКАРУТА (акробат, артист Харківського державного цирку).
Дмитро КОВАЛЕНКО (акробат).
Роман ЗАРУДНИЙ (акробат) – повернувся з полону.
Юрій ЩУР (килимний).
Валерій ПІНЧУК (килимний).
Сергій МАТКОВСЬКИЙ (інженер).
Сергій ВЛАСОВ (акробат).
Володимир МИРОНЕНКО (уніформіст).
Уся редакція Circus Life щиро вдячна кожному, хто доєднався до захисту нашої держави і нас всіх! Нам було за честь спілкуватися з кожним і за честь жити з Вами в одній країні! Слава ЗСУ!
За сприяння в створенні матеріалу та за надану інформацію дякуємо Олександру Бабінському, Національному цирку України та Київській Академії циркового та естрадного мистецтв!
Якщо ми не вказали імені когось із бійців, повідомте нас в соціальних мережах.
Наш Instagram: instagram.com/circuslife.com.ua.
